Як мистецтво романтизувало туберкульоз
48673 «У ХІХ столітті ця хвороба мала парадоксально романтизоване трактування. Її сприймали як ознаку внутрішньої обраності, стан, у якому «тіло тане», відкриваючи шлях до «палаючого духу». І навіть існував окремий канон туберкульозної краси».
Так починаємо розмову із мистецтвознавицею Наталею Кушнірук про захворювання, яке століттями обростає різними міфами – туберкульоз.
За інформацією на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України березень традиційно присвячений темі подолання туберкульозу – одного з найпоширеніших інфекційних захворювань у світі.
Оскільки ефективно виліковним захворювання визнали на зламі 40-50-х років ХХ століття, до того хвороба встигла пройти різні етапи сприйняття у соціумі.
Туберкульоз – частина світового мистецького канону
Спільно з Наталею Кушнірук подивимося на це захворювання через призму мистецтва.
Блідість, тендітність, лихоманковий блиск очей у минулому називали маркерами не лише хвороби, а й духовної витонченості.
Цей естетичний ідеал досягає апогею в творчості англійського поета, перекладача, художника та ілюстратора, відомого своїми романтичними, містичними та еротизованими жіночими образами Данте Габріеле Россетті та живописця Джона Еверетта Мілле.
«У їхніх роботах блідість і крихкість жіночих образів набувають значення моральної чистоти та аристократизму», – наголошує мистецтвознавиця.
Центральною фігурою цього канону стає Елізабет Сіддал – художниця та модель, яка хворіла на туберкульоз і передчасно померла. Її образ, із характерним контрастом алебастрової шкіри та гарячкового рум’янцю, закріплює уявлення про героїню, яка балансує між еротизмом і передсмертною крихкістю.
Погодьтеся, моторошна краса.
Туберкульоз був сакральною хворобою для аристократії, тому що дарував обличчю прозору шкіру, піднесений образ, інтелектуальну глибину та меланхолію.
У британського художника-графіка, ілюстратора та поета, котрий відомий своїми скандальними чорно-білими ілюстраціями, що поєднують гротеск, еротику та декаданс – Обрі Бердслі ідея виснаженого тіла була доведена до гротеску.
«Бердслі сам був хворий на туберкульоз, і жив у постійному ритмі гарячкової надії та креативності, характерної для туберкульозників. Його лінії були нервовими, химерними, протяжними, позбавлені життєвої маси, а тіла – декоративними площинами. Він рефлексував над хворобою через відмову від об'єму. Якщо легені не можуть вдихнути повітря, то і персонажі на папері стають пласкими, двовимірними масками», – додає Наталія Кушнірук.
Із плином часу та розвитком медицини, коли про хворобу дізнавалися більше, вона почала втрачати свою унікальність та поетичність.
У Сюзен Зонтаґ є книга «Хвороба як метафора», де авторка розглядає три основні хвороби людства: туберкульоз, рак і СНІД. У тесті влучно зауважується, що коли хвороба стає зрозумілою, вона втрачає свою поетику.
Туберкульоз миттєво перетворився з хвороби поетів на хворобу бідняків та асоціюється з брудом, темними підвалами та соціальною відчуженістю.
Ці моменти влучно фіксує норвезький художник-експресіоніст, живописець і графік Едвард Мунк.
«Хоч сам митець не був хворий на туберкульоз, він фіксував те, як хвороба пожирає життя його сестри. Візуальна мова серії його картин імітує фізичний стан хворої. Її шкіра зеленувато-сіра, майже трупна. Мунк фіксує момент між останнім проблиском життя та остаточним згасанням. Дряпання фарби ножем та накладання численних потьоків створюють фактуру, що візуально нагадує пошкоджену, рубцовану тканину легень», – живописно передає сутність картин Мунка мистецтвознавиця.
Без міфів і метафор: що варто знати про туберкульоз сьогодні
Із початку 2026 року на Рівненщині виявили туберкульоз у 48 людей, із яких 32 – нові випадки захворювання, зауважили лікарі під час брифінгу, що відбувався у Рівненському обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
Попри мистецьку романтизацію туберкульозу за здоров’ям варто стежити.
«Попри свою складність захворювання сьогодні виліковне. Своєчасна діагностика і правильна терапія дозволяють повністю одужати, хоч наявна статистика свідчить про те, що проблема нікуди не зникає», – каже лікарка-фтизіатриня, в. о медичної директорки Рівненської обласної інфекційної лікарні Наталія Стецій.
Щоб оцінити ризик захворіти на туберкульоз, можна пройти анонімно скринінг-анкетування, яке доступне на сайті Центру громадського здоров’я, а також можна звернутися до свого сімейного лікаря, дільничного терапевта чи лікаря-педіатра.
«Проаналізувавши відповіді в анкеті, лікар скоординує, чи потрібно проходити подальші обстеження. Але кожній дорослій людині варто раз у рік проходити рентгенологічне обстеження, бо дуже часто звертаються пацієнти, які не мають жодних скарг, почуваються здоровими, але у них також може виявитися захворювання. Сучасна медицина та тенденції діагностики дозволяють проводити діагностику латентної туберкульозну інфекції безкоштовно. Що саме треба для кожної людини, вирішує сімейний лікар», – додає Наталія Стецій.
Читайте також:
- Медицина
Не лише кашель: як розпізнати туберкульоз і чому його не варто боятися
- Стара Вижівка
У Старій Вижівці молоді розповіли, як уберегтися від туберкульозу
- Рівне
У Здолбунові провели безоплатне обстеження на туберкульоз, ВІЛ та гепатити
- Медицина
Туберкульоз: від страху до одужання. Історія Бориса та поради лікарки, як перемогти недугу