Колишній вояк УПА уродженець села Друхів Березнівського району Антон Олійник на позивний «Індус» тричі втікав з таборів з ГУЛАГу.
12 серпня 1965 року із табору МВД СРСР «Дубравлаг» в селі Явас у Мордовії здійснив свою третю втечу з радянських таборів. Про це розповів завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук, пише Galinfo.
Чоловік був в УПА з 1944 року, його заарештувала агентурно-бойова група УМГБ 30 червня 1947 року, а 20 вересня 1947 року засудили військовим трибуналом військ МВД Рівненської області на 25 років позбавлення волі й 5 років поразки в правах за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР.
Разом з товаришем Романом Семенюком Антон Олійник під носом в охорони пірнув під воду, перерубали дріт і випливли на протилежному березі річки Явас.
Потім із саморобним компасом, картою, розкладним ножем, двома банками згущеного молока, салом та 55 рублями вони подолали майже 600 кілометрів і добралися до Харкова. Наступного дня втікачі успішно дісталися до Дніпропетровська і знайшли помешкання колишнього в’язня, який запропонував нічліг та допоміг грошима.
За довгі роки неволі Антон Олійник зібрав цілу базу адрес засуджених, звільнених та їхніх родичів. Він швидко входив у довіру до незнайомих. Крім того, щоб не наражатися на небезпеку, втікачі часто міняли одяг і не затримувалися на одному місці понад два дні.
Антон Олійник з товаришем після втечі із мордовського табору подорожували Україною, гостювали у рідних, гуляли Києвом, слухали екскурсії біля Софії й відвідали Львів, де їх прийняли за угорських туристів. Вони піднялися на вершину Карпатської гори Парашка, плавали пароплавом по Дніпру і відвідали могилу Тараса Шевченка.
Згодом переховувались у знайомого в Костопільському районі на Рівненщині, звідки планували перебратись закордон, однак 14 листопада 1965 року їх виявили через зраду родичів та заарештували співробітники КГБ в селі Старий Берестовець Костопільського району.
5 жовтня 1966 року – засудили повторно до розстрілу за ст. 54-1а, 54-8, 54-11 КК УРСР 1927 р., ст. 188, ч.1 КК РРФСР.
Президія верховної ради СРСР, як виняток, дозволила спеціально для засудження Антона Олійника використати кримінальний кодекс 1927 року, 6 лютого 1967 року його розстріляли в Києві.
До цього «Індус» здійснив ще дві втечі з ГУЛАГу :
З 15 по 21 вересня 1948 року – перша втеча з табірного пункту Камєнніки Волголагу МВД (разом з росіянином Алєксєєм Маслєнніковим)
З 17 жовтня по 7 листопада 1954 року – друга втеча з табірного пункту №5 Мінлагу МВД, міста Інта республіка Комі (разом з Григорієм Лисюком, через підкоп довжиною 19,5 метрів. Непрохідною тайгою Антон Олійник один пройшов понад 370 кілометрів через Уральський хребет за 28 днів). Тоді вдалося дістатися додому в Рівненську область.
Читайте також: Сім'я з Аргентини шукає родичів на Костопільщині
