Запитай у лікаря: як у дітей відбувається стато-кінетичний розвиток та які його прояви

Сьогодні у рубриці «Запитай у лікаря» ми поговоримо про те, як відбувається стато-кінетичний розвиток у дітей та як він проявляється.

Говоритимемо із рівненським лікарем-педіатром Олександром Дейнеко та його дружиною Іриною Дейнеко.

Коли ми стали забувати як виглядає здорова дитина? Коли почали дмухати на холодне? Коли почали лікувати фізіологічний гіпертонус? Коли нам стало мало, справді, серйозних неврологічних проблем, і ми почали лікувати нормальний стан, здорову дитину? А ноотропи п'ємо жменями, наперекір всьому світу віримо у їх ефективність.

Практично, кожна дитина з перших днів життя отримує якісь препарати, нібито для зняття тонусу, які ще по інструкції, порою, застосовувати не можна, мордуємо бідне дитя профілактичними масажем. Скажіть на милість: що ви хочете профілактувати в нормальної дитини? Ні, треба масажиста, який розбудить нещасне, наробить крику на цілу хату, і чим сильніше верещить дитя, чим блідніша стоїть мама, тим, нібито, ефективніший масаж, профілактичніший, лікувальніший.

Звичайно, у дітей є серйозні неврологічні порушення, які потрібно вчасно діагностувати, лікувати та контролювати. І тут можна не обійтись без масажу, але лікувального.

Читайте також: Запитай у лікаря: як ґаджети впливають на дитяче здоров'я

Запитай у лікаря: що варто знати про сиропи та скільки вживати рідини при кашлі

Неврологія, без сумніву, одна з найцікавіших галузей медицини. Нервова система надзвичайно складна та дуже повільно відновлюється при пошкодженнях. І повірте, якщо є проблема, то Агвантар, магне В6 та профілактичний масаж тут не зарадить. Та і решта медикаментів, на чолі з ноотропами, відходять на інший бік. До того ж існує гематоенцефалічний бар'єр, «куленепробивна штука», яка добряче відфільтровує кров, перш ніж нею поживиться мозок, то ж далеко не все до нього потрапляє.

Аби не пропустити, справжні неврологічні порушення, треба знати як має розвиватися маля. Отож читаємо, запам'ятовуємо і передаємо іншим.

Завдання сімейного лікаря, максимально швидко запідозрити, діагностувати, направити дитя до невропатолога. Для цього на огляді він оцінює рухову сферу, м'язовий тонус, рефлекси, обсяг спонтанних рухів, довільні рухи, розвиток емоційної сфери, появу емоцій. Це все має оцінюватись комплексно, а не хапатись за якусь ознаку, яка трішки «кульгає» та лікувати її.

– 1-3 місяці: Дитятко народилось, ви викладаєте його на животик, воно починає тримати голівку, спочатку зовсім трішки, невпевнено, а потім упевнено дерти голову догори, тримати її, коли дитина у вертикальному положенні. М'язи з часом кріпнуть, це той самий метод тренувань. Мозок розвивається, дозріває, і в період до 3 місяців поступово зникає фізіологічний гіпертонус (зажаті кулачки, зігнуті ручки, підтягнуті ніжки) І це нормально.

– 3-5 місяців: Час коли м'язи шиї, спини і плечового поясу достатньо міцні, дитина відчуває впевненість та починає перевертатись зі спини на животик та навпаки, тренуються м'язи ГК, живота.

– 5-8 місяці: Вони вже достатньо міцні аби дитя сіло і змогло утримати вагу власного тіла самотужки, та й фізіологічні вигини хребта формуються повним ходом.

– Коли дитя впевнено сидить, та й усвідомлює, що навколо цілий світ – то треба рухатися далі!

– Повзання по-пластунськи 6-8 місяців, щоправда деякі дітлахи його минають і одразу повзають на четвереньках, а інколи й  встають, правда, згідно віку, стрибків розвитку, в такому випадку немає.

– Після пластунства логічним чином йдуть четвереньки та рачкування 8-10 місяців. Тут задіюється дуже багато м'язів, доволі енергозатратний процес для дитини.

– Рачкуванням укріпили ноги – тепер треба їх використовувати – ставати біля опори 8-10 місяців. 

– Раз стали на ноги – то треба йти. Початок ходьби – 9-15 місяців. 

Коли потрібно звернути увагу та йти на консультацію до невролога

- Не тримає голову в положенні на животі у 3 місяці;
- Не перевертається зі спини на живіт у 5 місяців;
- Якщо фізіологічний гіпертонус не зникає після 6-місячного віку;
- Дитина має м'язову гіпотонію;
- Не сидить самостійно у 8 місяців;
- Не ходить самостійно у 15 місяців;
- Будь-яка асиметрія у дитини;
- Втрата раніше виробленої навички.

«І запам'ятайте: ваше дитя особливе, інколи йому треба дати шанс і трохи часу, аби себе проявити, ваше завдання бути поруч, вірити у свою кровинку, допомогти, коли це буде потрібно. Тому шукайте хороших педіатрів/неврологів, які зможуть відрізнити норму від патології», – каже лікар-педіатр.