За рік інтернет-шахраї вкрали 252 мільйони гривень в українців: експерти назвали головні методи злочинців

Покупки через інтернет здійснюють понад 11 мільйонів українців, з них кожний четвертий робить понад 20 замовлень на рік. Через небувалу популярність онлайн-шопінгу збільшилася й активність онлайн-шахраїв. У 2020 році кіберзлочинцям вдалося вкрасти понад 252 мільйонів гривень, а найпопулярнішим методом став обман продавців за допомогою сайтів-підробок.

До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9 лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти.

Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї «заробили» 252 млн грн.

Експерти OLX назвали головні методи злочинців:

• розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті),
• телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції),
• фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).

«Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом. З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки. Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані», — розповів Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

Читайте також: Ринок робітничих професій в Україні: кому обіцяють найвищі зарплати

За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 – 62% – не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб.

Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше.

Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.

Читайте також: Жінки-підприємиці частіше чоловіків керують штатом від 10 осіб, – опитування

Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:

• псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;
• одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;
• надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт);
• ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;
• отримував від жертви-продавця  на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.

«Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік "Роком безпеки" та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки», — додав Віктор Нобіуз.

Читайте також: Що найчастіше купують українці через інтернет, – дослідження

Згідно з міжнародними прогнозами, частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:

• ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару;
• бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань;
• обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику;
• звертати увагу на адресу сайту;
• не розголошувати платіжні та персональні дані;
• повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.