Учасники Волинської експедиції відвідали мальовниче селище Клевань та культурно-археологічний центр «Пересопниця». Ця мандрівка, яка відбулася 27 червня, відкрила Рівненщину по-новому.
Найвпізнаванішим та одним із найпопулярніших серед туристів безперечно залишається «Тунель Кохання». Цей об'єкт розташований на відрізку близько чотирьох кілометрів залізничної колії, яка веде від Клеваня до селища Оржів.
Читайте також: З’явився аналог клеванському «Тунелю кохання». ВІДЕО
Існує версія, що в радянські часи у довколишніх селах розташовувалися військові бази і щоб зберегти шлях до них у таємниці, залізницю ніби-то замаскували деревами. За словами місцевої екскурсоводки Любові, у тунелі рідко, але все ще курсує потяг.
Це місце настільки вразило закордонних туристів, що у 2014 році японський режисер Акійоші Імазакі навіть зняв романтичну драму «Клевань: Тунель Кохання». А у травні 2017 року, в Китаї поблизу міста Хефей відкрили й «свій» аналог тунелю.
Читайте також: Старовинний вокзал у Клевані
Привертає увагу найбільший костел Рівненської області – Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Мурований костел постав у 1610 році (за іншими даними – у 1630 році) на місці дерев'яного. Фундатором «нового» храму був Микола-Юрій Чорторийський.
«Костел як культова споруда використосувався за своїм призначенням до травня 1944 року, до приходу «других совєтів». Тоді храм закрили і почалися гоніння католиків і поляків», – розповів настоятель костелу.
«В 1956 році костел і замок передали на баланс Клеванського ПТУ. Спершу тут була лабораторія по вивченню сільсько-господарської техніки, згодом в костелі зробили склад зерна», – розповів настоятель костелу.
Стіни вразив грибок, що й сприяло знищенню багатого інтер'єру. Де-не-де збереглися величні фрески поруч із безглуздими розписами гостей костелу. Та навіть не зважаючи на це, вціліли два герби роду Чорторийських.
Читайте також: Зруйнований костел на Сарненщині на фото 1929 року
Більше того, під костелом покояться 26 представників роду Чорторийських.
Храм стояв пусткою аж до часів незалежності, згодом його передали в користування релігійній громаді. Однак реставрувати пам'ятку не поспішають.
Зовсім поруч, «доживає» своїх днів твердиня над Стублою. Клеванський замок відомий ще з XV століття, однак в наші дні колишній маєток роду Чорторийських невпинно руйнується і цьому ніхто не перечить. Пам'ятка тримається з останніх сил, у деякі місця вхід небезпечний.
Читайте також: У Луцьку презентували відреконструйовані підвали Вежі Чорторийських
Та справа не лише в часі. Під час екскурсії ми дізналися, що віадук по-новому відкрили для себе «чорні археологи». Виявляється, тепер вони поволі розбирають міст зверху аби знайти фірмову цеглину.
Читайте також: Чорні археологи «попрацювали» в Олицькому замку
Завершальним об'єктом цієї Волинської експедиції став культурно-археологічний центр «Пересопниця», який складається з археологічного музею, музею української Першокниги Пересопницького Євангелія та музею-скансену «Княже місто».
Пересопницьке Євангеліє – один з перших українських перекладів канонічного тексту (четвероєвангелія) на староукраїнську літературну мову.
Роботу над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 року року в Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці (нині село Ізяславського району Хмельницької області), а завершили в Пересопницькому монастирі 29 серпня 1561 року.
Нині шедевр рукописного мистецтва зберігається в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Експозиція музею розкриває історію створення та подальшої долі визначної пам'ятки, яка незважаючи на все залишилася на рідних теренах.
Читайте також: Волинська Експедиція: триває реєстрація на маршрут «Ладомирія» – «Поле Берестецької битви»
ФОТО Оксани КАШТАЛЯН
