Рівне: у лікарні троє дівчат-підлітків борються з анорексією

16 Листопада 2021, 14:39
Рівне: у лікарні троє дівчат-підлітків борються з анорексією 559
Рівне: у лікарні троє дівчат-підлітків борються з анорексією

Щороку на Рівненщині діагностують 5-6 випадків анорексії.

За останні п’ять років зареєстрували майже 30 хворих і це виключно дівчатка-підлітки, одна з них — у 2017 році померла, повідомляє РадіоТрек.

Хоча кількість випадків анорексії в області ймовірно більша, адже є ті, хто одразу звертається за допомогою до столичної клініки чи Львівського центру боротьби з анорексією.

16 листопада — Міжнародний день боротьби з анорексією. Відзначати цей день почали з 2005 року, аби привернути увагу суспільства до хвороби. Тож Радіо Трек з'ясував у дитячої лікарки-психіатра Рівненського обласного центру психічного здоров’я Тетяни Жимолостнової, які причини та лікування хвороби. Вона каже, що зазвичай схильні до анорексії дівчатка і усі вони з благополучних сімей.

«Це дівчатка з благополучних повних сімей. Був, щоправда, у мене в практиці випадок, коли хвороба розвинулася на фоні того, що у пацієнтки померла мама. Стрес спровокував анорексію. Усіх дівчаток, яких я лікую, я пам’ятаю. Історія кожної особлива», – каже лікарка.

Хвороба важка і небезпечна, каже Тетяна Жимолостнова. Лікування триває щонайменше 5 років і полягає у комплексній роботі психіатра, психолога та сім’ї дитини. Часто перебігу одужання шкодять самі батьки, які погрожують дитині і змушують її їсти, контролюють чи дитина з’їла і звинувачують її у хворобі.

«Лікування полягає у тому, що дитину забирають з сім’ї, аби усі відпочили один від одного. Бо анорексія народжується виключно у сім’ї. У медзакладі ми навчаємо дитину самостійно формувати свою картину харчування. Наразі у нас і відділенні троє дівчаток і у всіх різні причини захворювання. Їх всього три.

Перша причина – це емоційна холодність до дитини і надмірна увага до харчування дитини. Тобто, батьків цікавить лише те, щоб дитина була нагодована, але їх зовсім не цікавить емоційний стан підлітка. Відмовляючись від їжі, дитина хоче звернути на себе увагу.

Друга причина – розлука матір’ю, тобто, порушення сепарації. Це означає, що у ранньому дитинстві дитина зазнала психологічної травми. Тож у дитини формується психологічний стан і вона не хоче ставати дорослою. Вона хоче лишитися маленькою дівчинкою і їй навіть не приємні статеві зміни, які з нею відбуваються.

Третя причина – протест. Це стається у сім’ях, де дитину, можна сказати, тримають у «ежовых рукавицах». Дівчинку надмірно контролюють і ставлять над вимоги. У моменти становлення особистості, власного Я підлітки протестують і, відмовляючись від їжі, показують, що «це моє тіло, я сама ним розпоряджаюсь і ви мені вказувати не будете». Тоді дівчата вирішують сідати на дієту і не можуть вже зупинитися», – пояснює пані Тетяна.

Наразі троє дівчат, якими опікуються медики, зіткнулися з емоційною холодністю, порушенням сепарації та над контролем.

Є три стадії анорексії, і на другій, коли вже почалися порушення фізіологічних процесів, хворих госпіталізують, каже Тетяна Жимолостнова. Дівчата у лікарні вчаться їсти самі. Вони мають завдання — за тиждень набрати близько 400 г. Їх не змушують їсти, пацієнтки самі слідкують за своїм раціоном і отримують навіть заохочення, коли гарно додали у вазі. У цей час психологи працюють і з хворим, і з сім’єю, аби дитині було комфортно, коли вона повернеться додому.

Лікування у стаціонарі безкоштовне, батьки іноді докуповують дитяче харчування для перекусів та приносять додаткову домашню їжу.

Наразі у лікарні — одна дівчинка з Рівного, інші – з області.

«Я добре пам’ятаю 14-річну дівчинку, яка померла через ускладнення анорексії. Її госпіталізували з індексом маси тіла 13, але через відмову систем організму вона стрімко втрачала вагу і померла при індексі маси тіла 11. Наприклад, такий показник буде, коли при зрості 160 см вага становитиме лише 29 кг», – продовжує Тетяна Жимолостнова.

Про цей випадок відомо, що дівчинка померла навесні 2017 року. Вона була відмінницею, брала активну участь у житті школи, мала всі шанси досягти успіху у житті, але анорексія відібрала у неї майбутнє.

Щодо порад батькам під час підліткового періоду у дітей, лікарка радить приймати їх такими як вони є. Враховувати емоційний стан, не влаштовувати скандалів і тим більше не звинувачувати, і не погрожувати. Коли помічаєте зміни у харчуванні, спокійно поговорити з дитиною, подумати, що викликало таку поведінку. Потрібно знайти контакт з дитиною і піти до психолога чи психіатра.

Читайте також:  У Рівненському районі підтвердили 435 нових випадків коронавірусу, в області померли 24 людини

Переважно на анорексію страждають підлітки віком 12-16 років, вага знижується до критичних позначок 25-30 кг. Хоча іноді діагностують хворобу і в 10-річних дітей, і у дорослих жінок. Чоловіча стать менше схильна до хвороби. Часто причиною анорексії є і занижена самооцінка, дівчинка не приймає себе, розповіла Катерина Габрієль:

«Анорексія – це історія про самооцінку та самоцінність. Наприклад, чим я менше важитиму, тим більше у мене буде друзів. Приклад мами, старшої сестри, подруги та інше. Найчастіше страждають дівчатка, для яких дуже важливо контролювати вагу – гімнастки, танцівниці. Для них побороти анорексію дуже складно, адже зазвичай їм притаманні сильні вольові процеси. Вони легко скидають вагу, бо вважають, що худими, вони будуть кращими і думають: «Я буду легкою, я буду унікальною, мене будуть любити», а потім самі не можуть вчасно помітити незворотні процеси в організмі. Дівчатка іноді думають: «Я буду легкою, я буду унікальною, мене будуть любити», а потім самі не можуть вчасно помітити незворотні процеси в організмі».

Симптоми анорексії:

  • Занадто суворий контроль калорій, а раціон становлять переважно знежирені чи низькокалорійні продукти;
  • Часта брехня про кількість з'їденої їжі;
  • Пригнічений настрій, дратівливість;
  • Незадоволення власною зовнішністю;
  • Любить мішкуватий або багатошаровий одяг, бо це приховує недоліки фігури;
  • Зникають менструації.

Катерина Габрієль зауважила, що зазвичай батьки звертаються до психолога, коли все ж помічають, що з дитиною щось не так. Однак таких хворих психологи скеровують виключно до психіатра. Психіатр призначає фармакологічне лікування, а дієтолог підбирає раціон, аби відновити роботу систем організму.

«Лікування поступове і тривале. Потрібно багато сил не лише фінансових, а й емоційних. Часто батьки помічають порушення у пізніх випадках і дитина майже одразу потрапляє у реанімацію. Тоді дитина перебуває між життям і смертю. До мене потрапляють дівчатка у критичній масі, лише за останній місяць звернулися мами двох дівчаток, які мали ознаки анорексії. Я скерувала їх до лікаря-психіатра», - зауважила Катерина Габрієль.

Тетяна Жимолостнова зауважила, що у дорослому віці після стресових ситуацій анорексія може знову повернутися. Тож перш за все, треба прийняти себе і своє тіло.

Довідка. Анорексія – це психічне захворювання, що характеризується порушенням сприйняття тілесного образу, відмовою від їжі і гострим зниженням ваги. Пацієнт не просто «недостатньо їсть», він уникає їжі, як чогось небезпечного та шкідливого. Зазвичай до такої поведінки вдаються задля зниження ваги, утім це не примха людини, як вважають інші, а небезпечне захворювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментар
04/12/2021 П'ятниця
03.12.2021