Поблизу Часового Яру загинув воїн з Рівного
-
-
>
-
>
-
>
1223
Під час виконання бойового завдання в місті Часів Яр загинув старший солдат Сергій Ковбар. Прощання відбудеться у неділю, 26 березня, об 11.00 на майдані Незалежності.
Про це йдеться на сторінці міськради у фейсбуці.
За тим чин похорону здійснять у Свято-Покровському соборі. Поховають його на кладовищі «Нове».
Сергій Ковбар народився у Рівному, закінчив 8 школу, за тим навчався у тодішньому ПТУ №10 та текстильному технікумі на електромонтера. За тим була строкова служба в армії. А після повернення Сергій працював на рівненській нетканці, свого часу шукав роботу за кордоном. Але врешті повернувся. Останні роки працював у сировинному цеху цементного заводу у Здолбунові (Волинь-цемент, Dyckerhoff).
«Коли розпочалася повномасштабна війна, Сергію зателефонували й просили з'явитися у військкомат. 25 лютого він пішов на завод на нічну зміну, а вранці 26 поїхав у військкомат... Після цього він вирушив захищати країну» ,– розповідає дружина Ірина.
Сергій був не багатослівним. Коли стало зрозуміло, що попереду війна, сказав рідним лише одне: «Треба – значить треба» і не вагаючись поїхав.
Сергій мав золоті руки, усе, що було зроблено вдома – він зробив сам. Якщо чогось не умів, то не соромився навчитися.
«Він був золотим чоловіком, хорошим сином – батьки вже літні люди, живуть у Рівному, добрим батьком. Ми разом виростили двох дітей – доньці 20 років, а синові – 18. А ще Сергій дуже любив жити», – продовжує Ірина.
Про службу та події навколо Сергій практично не розповідав. Він загалом говорив мало, здебільшого відмовчувався. Два місяці їх підрозділ захищав Бахмут, а три тижні тому перевели до населеного пункту Часів Яр.
«Останні кілька місяців зв'язок був дуже поганий. Раз на кілька днів вдавалося почути голос, значить усе нормально. З нього й слова зазвичай не витягнеш. А кілька днів тому сказав мені: «Що б не сталося треба, треба продовжувати жити». Тепер ці слова стали моїм девізом...» – розповідає дружина.
