«Найпівденніший форпост України»: у Рівному презентували виставку до річниці відкриття станції «Академік Вернадський»

До 28 річниці з дня відкриття української антарктичної станції «Академік Вернадський» у Рівному показали виставку «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність».

Захід пройшов 6 лютого у Рівненській обласній бібліотеці. На зустріч із зимівником-рекордсменом Юрієм Отрубою, який працював геофізиком у семи українських антарктичних експедиціях, дві з яких очолював, рівнянином-радіоаматором, учасником п’ятої національної експедиції Павлом Тарасовичем та завідувачем відділу міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва Андрієм Федчуком завітали науковці, історики та молодь, що захоплюється крижаним континентом. Серед них була і журналістка Район.Рівне.

Експозиція складається із 27 світлин, на яких зображена природа Антарктики та моменти з життя та роботи працівників станції.

«Ця виставка присвячена освітній програмі, для того, щоб показати, що Україна робить в Антарктиді, що вона досліджує. Антарктида є шостим континентом, який ще можливо зберегти в первісному вигляді й показати, що глобальне потепління може його знищити», – пояснює Юрій Отруба.

Щоб привітати рівнян з річницею відкриття станції через відеозв’язок доєднуються учасники 28 української антарктичної експедиції, які наразі працюють на станції «Академік Вернадський»: механік Олександр Милашевський, метеоролог Олександр Полудень та біолог Тарас Перетятко.

«Передаємо найщиріші вітання з найвіддаленішого куточка нашої планети, де майорить синьо-жовтий прапор. Незважаючи на надскладний час війни України з окупантом, ми вітаємо ініціативу наших колег Національного українського антарктичного центру проводити такі фотовиставки у різних куточках нашої планети. Станція продовжує функціонувати й виконувати ті завдання, які на неї покладені», – наголошує Тарас Перетятко.

Біолог зауважує, що дослідження та зібрані дані біологів про різноманітність та біографію живих організмів, структуру популяцій, поведінку тварин, механізми адаптації рослин, тварин та мікроорганізмів до дії різних чинників мають важливе значення не лише для українських вчених, для України як держави загалом, але й для всього людства.

«Важливе значення мають результати дослідження метеорологів, які фіксують, як сезонно змінюються льодовики. Проводять спостереження на предмет кліматичних змін, як сезонно змінюється солоність води з глибиною. Фізики під час експедиції здійснюють моніторинг за електромагнітними полями Землі на різних діапазонах, частотах та висотах в Антарктиці. Досліджують збурення космічної погоди, спостерігають за сейсмічною активністю», – розповідає Олександр Полудень.

Зимівники зауважують, що сидять у фірмових футболках, бо в приміщеннях завжди тепло. Хоча фактично на континенті нині літо й температура коливається від -5 до +5 градусів за Цельсієм.

28 антарктична експедиція почала свою роботу в Антарктиці у квітні 2023 та продовжуватиме до березня 2024 року.

«Свого часу ми дуже пишалися, коли станцію в 1996 британці передавали Україні, був витриманий без похибок ряд накопичених даних, спостережень різних параметрів навколишнього середовища. Один з найцінніших активів нашої станції – безперервні ряди даних з 1947 року. Це один з найдовших рядів даних і тому в 1996 році міжнародна наукова спільнота не відчула, що станція була передана іншій країні. У 2022 році вся спільнота так само відчула, що жодних збоїв не відбулося – попри повномасштабне вторгнення станція продовжила працювати і передавати дані в міжнародні центри щодо прогнозування клімату навколишнього середовища тощо», – пригадує Андрій Федчук, який є організатором виставки.

Повномасштабне вторгнення Росії вплинуло на діяльність науковців безпосередньо. За словами Андрія, через ракетний удар по Києву 10 жовтня 2022 року зазнав руйнувань їхній офіс, а деякі учасники попередніх експедицій зараз боронять Україну на фронті та зазнавали тяжких поранень.

Росія зі свого боку не полишає спроб тиску на Україну та стверджує, ніби Україна безпідставно політизує Антарктичний майданчик.

У відповідь на це Андрій Федчук ініціював створення виставки, яка показала безперервність наукових досліджень і прямі наслідки російського вторгнення на нашу антарктичну програму.

Після розпаду Радянського союзу Росія проголосила себе одноосібною власницею усіх станцій союзу, розташованих на континенті.

«Вони аргументували це тим, що всі ці станції є комплексними й вони не можуть віддати одну, бо вони поєднані», – каже Юрій Отруба.

Однак оскільки багато українців мали досвід участі в антарктичних експедиціях, «солідний науковий флот» та науковий потенціал, коли британці вирішили передати безплатно в користування свою станцію «Фарадей», їхній вибір впав саме на Україну.

Зі свого боку Україна повинна була протягом десяти років продовжувати проводити на станції наукову діяльність, яку розпочали британські науковці та передавати їм ці дані.

Наразі, як розповідає Андрій Федчук, більшість країн Антарктичного договору підтримують Україну та допомагають українським науковцям.

«Я б назвав це полярним «Рамштайном». Ми зараз активно проводимо спільні експедиції з польською антарктичною програмою. Поляки зараз модернізують свою станцію, по суті будують цілий новий комплекс і 2022 році в них був тривалий контракт на фрахт російського судна для доставки будівельних матеріалів. Але одного дня директор польської антарктичної програми подзвонив нашому директору і сказав, що оскільки тепер будь-які російські кораблі йдуть за відомим курсом, поляки розривають цей контракт. Була укладена угода з Україною і наш науково-дослідний криголам «Ноосфера» підтримує функціонування не тільки української, а і польської станції».

У аудиторії з’являється чимало запитань до полярників, тож рівняни цікавляться звичаями, які панують на станції, тваринним світом та навіть тим, чи можна поставити там теплиці для вирощування овочів.

Історію найпівденнішого бару в світі – «Фарадей» розповідає Юрій Отруба.

«Свого часу два столяри, які були на станції ще за британських часів, мали завдання відремонтувати причал, але в них багато дерева пішло на облаштування бару й не вистачило для причалу. Тому вони з доганою були звільнені, але відтоді цей бар став окрасою станції. Британці, передаючи умовно ключі першій українській експедиції казали: «Станція ваша, але бар тільки за гроші». У начальника першої української експедиції Геннадія Міліневського в кишені був один фунт. Він дістав і сказав: «Добре, беремо за один фунт». І цей фунт британці взяли й закарбували в барну стійку. Так він там і є».

Полярники наголошують, що крім наукової місії, станція виконує ще і просвітницьку роль. Вона є однією з найбільш відвідуваних туристами антарктичних станцій. До пандемії ковіду її могли відвідувати до п'яти тисяч туристів за сезон. Науковці пригадують, що багато з гостей вперше дізнавалися про Україну, відвідавши «Академік Вернадський».

«Я дуже запам'ятав фразу одного з наших учасників сезонних експедицій, коли він приїхав на станцію, технічний спеціаліст. Він потім в фейсбуці написав, що в своєму житті стільки курей не бачив, скільки там пінгвінів. Їх дуже багато останніми роками, це один з наслідків глобального потепління», – каже рівнянин Павло Тарасович.

Полярники пояснюють: Антарктида є заповідником, а тому науковці не можуть втручатися в життя флори та фауни континенту, як і вживати їх в їжу. Хоча раніше це було дозволено й на станції навіть є книга рецептів, де використовують м’ясо пінгвіна для приготування страв.

«Є певні умови, які забороняють завозити щось ззовні, те, що не належить до рослинного світу, флори й фауни Антарктиди. Це може порушити природний баланс», – пояснює Павло.

Науковець каже: біля води є риба, водорості, птахи, ссавці. Є різноманіття мохів та лишайників. Андрій Федчук наголошує для учнів: білих ведмедів в Антарктиді немає, інакше пінгвінам було б непереливки. Це поширений міф.

«Найбільші хижаки у воді – це морські леопарди, які нападають на пінгвінів й були поодинокі випадки, коли морські леопарди нападали на дайверів-морських біологів. Своїм потужним хвостом били в груди людей й це доводило до травм. А на землі це прекрасне місце для споглядання і медитації».

У експедиціях беруть участь і жінки, однак у 2023 році жодна з учасниць не пройшла відбір.

«За попереднього керівництва Антарктичного центру жінки були лише, здається, один раз в другій чи четвертій експедиції. Після того попередній директор казав, що це був експеримент. Експеримент вдався і його повторювати більше немає потреби. Але з приходом нового керівництва запроваджуємо практику на гендерну рівність у всіх аспектах нашої діяльності, в тому числі і на станції. Ми намагаємося вирівняти гендерний баланс», – каже завідувач відділу міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва.

Спілкування з полярниками швидко переходить у неформальне. Особливий захват можливість поспілкуватися з науковцями викликає у школярів. Найбільше їх цікавить тема пінгвінів, тож вони запитують, чи існує насправді професія для людей, які перевертають цих птахів.

Юрій Отруба цей міф спростовує: каже, пінгвіни цілком здатні перевернутися самостійно. Гості зустрічі ще довго випитують цікаві факти у фахівців про життя на станції, унікальний клімат Антарктиди, роблять світлини із костюмом полярника та беруть автографи.

Відвідати виставку усі охочі можуть до 8 березня на третьому поверсі Рівненської обласної бібліотеки.