У Рівному ветеран війни відкрив власну кав'ярню
Андрій Суржук на позивний «Барс» — один із десяти військовослужбовців, який у 2023 році подав заявку на грант для створення або розвитку власної справи. Отримати таку грошову підтримку від держави можуть учасники бойових дій та їх дружини. За грантові гроші Андрій відкрив у Рівному кав'ярню.
Про любов до власної справи, яку не полишав навіть на фронті, військовослужбовець розповів Суспільному.
Андрій Суржук пригадав, як подав заяву на грант для створення власного бізнесу:
«Я проходив співбесіду, будучи на позиції. Там інтернет через старлінк. Це виглядало доволі прикольно».
Через півтора місяця після співбесіди, чоловік отримав гроші й восени 2023 року відкрив у Рівному кав'ярню:
«Все дуже просто, пишемо бізнес-план, подаємо його і реєструємо в Дії, чекаємо співбесіди. З отриманням статусу ветерана, ти розумієш, що ти отримуєш ще ряд можливостей, які допомагають тобі не тільки змінювати себе, свій напрямок розвитку, а й суспільство, яке тебе оточує. Ветеранський грант становив, якщо я не помиляюсь, 500 тисяч гривень. Щоб реалізувати такий проєкт, потрібно було набагато більше. Мені дуже хотілося б, аби ці гранти були обширніші».
До повномасштабної війни Андрій Суржук вже мав мережу з одинадцяти мобільних кав'ярень у Рівному. Власну справу розпочав із товаришем дев'ять років тому, після того, як закінчився його контракт зі Збройними силами України:
«Ми вирішили звільнитися з війська і почали будувати у 2015 році свій бізнес. Початок був успішний. Все було дуже добре, ми гарно розвивалися, ми масштабувалися. Історія була доволі непогана, поки до нас в Україну не прийшла повномасштабна війна. Після того, ми розуміли, що хтось із нас повинен йти воювати, а хтось повинен тримати у своїх руках бізнес. І от «жереб впав» на мене, я пішов на війну».
На передовій Андрій Суржук отримав поранення. Останні пів року чоловік проходить реабілітацію:
«Коли я їхав у цьому вагоні, у мене було таке відчуття, що моя війна вже закінчилася. Ніби справді війна закінчилась і я їду додому. Коли ми почали виходити з вагона, ці люди почали нам плескати в долоні. Це було доволі зворушливо. Не знаю, чи це я з війною став такий чутливий, але я тоді заплакав».
На передовій Андрій мав власну каву й апарат для її приготування:
«У мене є друг Юра з Луцька. Він працює з італійцями й десь у них надибав невеличкий кавовий апарат. Він мені відправив його на фронт. Він скрізь зі мною був. Все доходило до того, що я зранку прокидався, заводив генератор спеціально, щоб увімкнути цей кавовий апарат. Спочатку пацани з мене сміялися, але прийшов перший, другий, третій, спробували мою каву і кажуть: «Все, давайте будемо з Барсом пити каву».
Після повернення додому боєць встиг облаштувати нову кав'ярню:
«Я щиро вірю в те, що ти повинен повністю віддаватися справі, якою займаєшся. Бізнес — спрямований не лише для заробітку коштів, а й для того, щоб отримувати від цього задоволення».
Зараз Андрій Суржук готується знову повернутись в частину. Він поділився, що після перемоги хоче відкрити у Рівному тематичну військову кав'ярню, на стінах якої висітимуть фото його побратимів.
«Моєму сину три роки, він мультики дивиться. І там добро бореться зі злом.Чорне і біле — це ж постійна боротьба. Саме сьогодні й в нас реальна історія боротьби чорного і білого. І не долучитися до цієї відважної справи — це треба бути слабкодухим, аби не спробувати поборотися зі злом».
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром