У Рівненському драмтеатрі презентували лекцію-перформанс «Мандри старого фортепіано»

«Мандри старого фортепіано»: у Рівненському драмтеатрі відбувся мистецький вечір.

Рівняни та гості міста поринули в подорож у часі крізь призму історії Рівного. На події в межах міжнародного фестивалю «Скрудж Фест» також побувала журналістка видання Район.Рівне.

У День Великої Британії у театрі відбулась лекція-перформанс за участі дослідниці Галини Данильчук, художниці та майстрині Тетяни Лукашевич та запрошеної гості Наталії Куліш, яка є крайньою власницею фортепіано.

Історія старого фортепіано, яке пережило революції, війни та повернулося до своєї родини, стала центральною темою лекції-перформансу під час фестивалю «Скрудж Фест». Тетяна Лукашевич розпочала спогадами про музичний інструмент, який наступного року святкуватиме 115-річний ювілей. Фортепіано, виготовлене у Варшаві, було подарунком родини Хоменків, які переїхали з Києва Рівного на початку XX століття.

«Вони знімали будинок в Андрєєвих, родини відомого рівненського архітектора. Саме в цьому будинку облаштувалась родина Хоменків. Тож пан Хоменко вирішив подарувати своїй дружині інструмент. У 1910 році музичний інструмент прибув до Рівного», – розповідає художниця. 

Тетяна Лукашевич розповідає історію старого фортепіано

Інструмент спершу розмістили у будинку Андрєєвих на розі вулиць Міцкевича та Кавказької. Його історія переплітається з долею багатьох поколінь, які на ньому грали. 

«Довгий час інструмент був в родині, на ньому вчили грати бабцю, згодом за ним сиділа моя мама і її рідна сестра Наталія Куліш. Напевно останньою з родини, хто вчився на тому інструменті – була я», – пригадує Тетяна Лукашевич.

Фортепіано, якому понад 100 років

Родина Хоменків та Кулішів згодом поєдналися. У 30-х роках вони виїхали до Польщі, а вже у 1939 році повернулась назад до Рівного. Під час Другої світової війни фортепіано конфіскувала радянська влада. 

«Радянська влада конфіскувала все, що можна було: дорогі речі, коштовності, п’ятірки царські. Вони вивозили з будинків меблі, забирали інструменти. Фортепіано конфіскували в той час, коли родини не було вдома», – наголошує художниця.

Родина Андрєєвих покинула заміський будинок та перебралася назад до Рівного допоки не прийшли німці. В той час інструмента в родині не було. Згодом воно опинилося в німецькому казино, але завдяки наполегливості родини та судовому рішенню повернулося до своїх власників.

«Є така версія, що наприкінці, коли німці відходили, а другі совєти приходили, інструмент повернувся. Під час німців фортепіано знаходилося в казино. Бабця подала в суд, і якби-то не було дивно, інструмент їй повернули», – додає пані Тетяна.

Цей інструмент не був просто меблями – він залишався важливою частиною родини, його звучання й сьогодні підтверджує статус концертного піаніно. Історія фортепіано – це також історія міста, де мистецтво й музика виживали попри всі труднощі та випробування часу.

Після розповіді Тетяни Лукашевич слово перейняла Галина Данильчук, яка розповіла історичні факти міста Рівного.

Дослідниця Галина Данильчук

«Вулиці Рівного, такі як Соборна, Драгоманова та Шевченка, зберігають дух минулого, де кожен будинок і кожна сім'я має свою історію. Саме тут навчалися майбутні українські патріоти, а в гімназії чоловічій, збудованій князем Любомирським, колись приймали навіть царських гостей», – зазначила дослідниця.

Унікальність Рівного полягала і в його мультикультурності: українці, поляки, євреї, чехи та німці жили поруч, шануючи мови та традиції одне одного. 

Палац князів Любомирських

На завершення заходу директор Рівненського драмтеатру Володимир Петрів підкреслив унікальність цієї події, зазначивши, що міжнародний фестиваль, який триває у Рівному, слугує майданчиком для таких унікальних розповідей, що оживляють історію через музику й мистецтво.

Володимир Петрів та лекторки перформансу

Усі охочі наприкінці заходу мали змогу виконати музичну композицію на фортепіано, якому понад століття.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений Район.Рівне (@rayon.rivne.in.ua)