Маршрути є, транспорту немає: чому ввечері мешканцям Рівного складно дістатися додому і як це змінити
4853 
Після 18:00 у Рівному стає складніше дістатися у віддалені райони, а після 20:00 частина маршрутів фактично зникає. На це мешканці скаржаться щонайменше чотири роки, а міська влада за цей час неодноразово обіцяла зміни – від нових графіків і пошуку водіїв до закупівлі транспорту та оновлення тролейбусної мережі.
Восени 2025 року також затвердили Програму розвитку міського електротранспорту 2026-2030, згідно з якою планують оновити тролейбусний парк та збудувати нові контактні мережі. Однак скарги мешканців нікуди не поділися.
Що лежить в основі цих проблем, чи є в Рівненської міської влади довгостроковий план змін, і наскільки успішними були дії, які здійснювали досі – про це в матеріалі Район.Рівне.
Що відбувається із вечірнім рухом
У червні 2026 року наша журналістка провела власне невелике опитування серед мешканців міста. Відповіді ми збирали у гугл-форму, а також брали до уваги відгуки у соціальних мережах під нашим постом. Ключові питання, які ми ставили: яким видом транспорту найчастіше користуються рівняни; чи стикаються вони із проблемою доїзду після 20:00, і якщо так – то які маршрути є найбільш проблематичними ввечері, і які найчастіше порушують денний графік. На фейсбуці ми отримали 191 коментар до теми. Ось деякі із них:
«О 21:00 ні з автовокзалу, ні з центру добратись в сторону Боярки чи Ювілейного вже немає чим», – пише користувачка Людмила Листопад.
«Четвертий автобус. На рейс випускають чотири автобуси, часом п’ять, Довго чекати. Їдуть на кінцеву «Кладовище молодіжне» і роблять стоянку 30 хвилин, і так кожен автобус. Діти в школу зимою стояли на зупинці по 30 хвилин у мороз», – Тіна Панчук.
«Нуль – попробуйте доїхати з північного на кладовище. Та взагалі на ціле місто два маршрути на кладовище», – Галина Сидорук.
«Працюю подобово. На вихідних дістатися на Млинівську можна тільки на таксі. Бо 35 не виходить на маршрут», – Ольга Кушилова.
Ми також зібрали інформацію через гугл-форму: усього 204 відповіді; отримані дані не є соціологічним дослідженням. Згідно з відповідями, понад 80% опитаних стикаються із проблемою доїхати кудись після 20:00.
Найбільш проблемними для вечірнього доїзду вказали:
- маршрут 1 (тролейбус та автобус);
- маршрут 7 (тролейбус та автобус);
- маршрут 6 (тролейбус та автобус);
- маршрут тролейбусу №2;
- маршрутку №47;
- тролейбус №10.
Найскладніше доїхати у вечірній час до таких мікрорайонів: Ювілейний, Північний, Льонокомбінат та Басів Кут.
У формі опитування рівняни зазначили, що графіку ввечері не дотримуються «всі» або «майже всі» маршрути.
Наша редакція звернулася по коментар до Людмили Піліпаки, доцентка кафедри міського будівництва та господарства Національного університету водного господарства та природокористування.
У своїй аналітичній записці фахівчиня зазначає, що після 18:00 приватні та підвізні маршрути зникають значно частіше, ніж тролейбуси, які курсують через Соборну. Особливо це помітно на маршрутках, які їздять до віддалених районів на кшталт Квасилова, Льонокомбінату, Басового Кута, районів вулиці Біла/Старицького, окремих ділянок Північного.
«У відгуках мешканців повторюється одна й та сама теза: формально окремий рейс ще є, але дістатися «в потрібне місце» без таксі, довгої пересадки або пішого переходу вже важко», – зазначила фахівчиня.
Інші скарги, які найчастіше траплялися:
- Ненадійність останніх рейсів та вечірніх інтервалів. Мешканці не знають точно ні як довго чекати на наступний рейс, ні коли буде їхати останній.
- Вибіркове покриття деяких районів. Наприклад, на Північному та в районах вулиць Біла і Старицького, де транспорт не дає надійної можливості вчасно доїхати на роботу або повернутися назад, а на вихідних сполучення стає ще слабшим.
- До медичних закладів, вокзалів, віддалених житлових масивів та районів, де альтернативи тролейбуса немає, є найбільші провали. Це найяскравіше проявляється із маршрутами 47, 47А та 66.
Чи справді брак водіїв – головна проблема?
Першою причиною Рівнеелектроавтотранс вже неодноразово називало брак кадрів серед водіїв.
У відповідь на наш запит підприємство вказало, що незаповненими є майже 30% посад водіїв тролейбусів і майже 38% посад водіїв автобусів, передбачених штатним розписом. Найбільшими перешкодами для рекрутингу у підприємстві називають малу кількість кандидатів та обмежені можливості бронювання для військовозобов’язаних.
Друга причина – те, як загалом організована транспортна мережа Рівного. Як зазначає Людмила Піліпака, увечері вона працює «не як цілісна система, а як набір окремих маршрутів». Тобто транспорт на окремих напрямках курсує, але графіки та логіка руху різних маршрутів не узгоджені між собою.
Наприклад, о 21:00 ви можете сісти на 10-й тролейбус у центрі міста (хоча вже тоді доведеться довго чекати) та доїхати до 12-ї школи. Однак, якщо вже не курсують маршрутки 38 чи 38А, навряд чи ви зручно дістанетеся Відінської, якщо не мешкаєте близько.
Третя причина: планування маршрутів міського транспорту. У 2024 році експерт з транспортного планування та міської мобільності Антон Гаген на запит осередку громадянської мережі «Опора» в Рівному проаналізував стан транспортної системи Рівного. До прикладу, вулицю Соборну він виділив як ділянку «критично перевантажену громадським транспортом, що в купі з великою кількістю автомобілів призводить до заторів».
Окрім того, багато автобусних маршрутів повторюють тролейбусні. Дублювання може сягати 80%. Водночас в частині районів транспорт майже не ходить, як, наприклад, на вулиці Степана Бандери, вулиці Міцкевича чи проспекті Миру.
До цього додається і те, що в Рівному діє логіка безпересадкових маршрутів. Себто, ви маєте сісти в точці А і без пересадок доїхати до точки Б. Але через те, що комбінації сполучень охоплюють у такий спосіб, кількість одиниць транспорту розмивається на маршрути, які ще й часто дублюються.
Окремої уваги заслуговує раніше згаданий факт, що вже після 18:00 частина приватних та підвізних маршрутів зникає, а графік руху може бути порушений. Ні на сайті/сторінці у Фейсбуці рівненського Департаменту інфраструктури та благоустрою, ні на сайті Управління транспорту та зв’язку актуального переліку приватних міських перевізників опубліковано не було. Відповіді на два інформаційні запити щодо актуального переліку від міської ради ми так і не отримали.
Чимало власників телефонів, які ми взяли із сайту EasyWay, казали, що вони не є перевізниками. Деякі телефони виявилися просто недійсними. Тож взяти коментар у приватних перевізників нам не вдалося.
Які рішення пропонують фахівці
Одна із пропозицій, яку наводить Людмила Піліпака у своїй аналітичній записці – забезпечити гарантовані вечірні транспортні коридори. Для Рівного це означає стабільне сполучення щонайменше до 22:30 на напрямках центр/вокзал: Ювілейне, Північний, Боярка, Льонокомбінат, автовокзал на Київській.
«Найважливіші вечірні точки – це залізничний вокзал, автовокзал на Київській, Театральна площа/центр, ТЦ «Чайка». Якщо на ці вузли зводити останні магістральні рейси з коротким вікном очікування, місто зможе покращити фактичну доступність без пропорційного збільшення кількості транспортних засобів», – зазначає фахівчиня.
Окрім цього, потрібно жорстко контролювати дострокові сходження з ліній, особливо ввечері, для всіх перевізників. Певні кроки міської влади у цьому вже є. Так, нещодавно розірвали угоду з перевізниками на маршрутах №61 і №61А через постійні порушення та скарги пасажирів. Проте 15 вересня стало відомо, що на маршруті №61 тимчасово працюватиме новий перевізник. На маршрут вийшли 5 низькопідлогових автобусів. Вони обслуговуватимуть маршрут тимчасово – до проведення та завершення конкурсу на визначення постійного перевізника.
Однак також важливо, щоб пасажири завжди знали, коли останній гарантований рейс по районах, і могли легко перевірити це через онлайн-сервіс для відстеження руху транспорту DozoR.
Окремий пріоритет у сполученні слід виділити для соціально чутливих напрямків: районів із медичними закладами, вокзалами, віддалених житлових масивів та районів без тролейбусного сполучення. На думку Людмили Піліпаки, якщо місто не може різко наростити весь випуск, воно має хоча б визначити 4-5 напрямків, де вечірня мобільність є не бонусом, а базовою послугою.
У своєму коментарі редакції Району пані Піліпака також згадала, що одним із рішень може бути більше залучення жінок до посад водіїв. «Наразі всі звикли, що жінка-водій тролейбуса – це норма, а на маршрутне таксі – це чомусь новина». У відповіді на наш запит Рівнеелектроавтотранс, яке активно працює із питанням рекрутингу нових водіїв, не згадало це як окремий фокус своєї діяльності. Із рішень, які застосовують зараз: підприємство організувало перепідготовку частини водіїв тролейбусів на водіїв автобусів.
Є також ширші структурні рішення. Антон Гаген у своїй аналітичній записці запропонував поділ міських маршрутів на магістральні (для тролейбусів) та допоміжні (для автобусів та маршруток), із перспективою подальшого розвитку пересадкової моделі громадського транспорту.
Ця модель передбачає, що пасажири здійснюють поїздку з точки А в точку Б з однією або кількома запланованими пересадками, замість використання безпересадкових (прямих) маршрутів. У такій моделі міська мережа розділяється на магістральні маршрути (часті швидкі перевезення із великим містким транспортом між головними вузлами) та підвізні маршрути (збирають пасажирів із житлових масивів чи околиць із меншим пасажиропотоком і довозять до вузлів).
Оскільки однією із проблем Рівного є перевантаженість вулиці Соборної та те, що маршрути тролейбусів часто дублюють маршрути автобусів та маршруток, такий перерозподіл допоміг би краще використовувати ресурс автобусів там, де тролейбуси проїхати не можуть.
Простіше кажучи, можна було б охопити більше районів та розподілити транспорт більш рівномірно. Це також дозволило б розвантажити Соборну та сконцентрувати більшу кількість транспорту на кожному визначеному маршруті, а отже – скоротити очікування між рейсами.
У Департаменті інфраструктури та благоустрою Рівного нам відповіли, що сьогодні впровадження такого принципу організації перевезень є «неможливим через особливості міської забудови, розташування житлових мікрорайонів та основних об’єктів соціальної інфраструктури».
Водночас документи щодо аналізу маршрутів комунальних автобусів та тролейбусів, які дублюють один одного по вулиці Соборній, зараз у відомстві відсутні. А якщо і є окремі ділянки, де комунальний та приватний транспорт дублюють одне одного, це також пояснюють особливістю міської забудови.
Іншим аргумент, який нам навели проти пересадкової моделі (того самого поділу на основні та допоміжні маршрути): це збільшить тривалість поїздок та витрати для мешканців.
Щодо першого – ця проблема вже існує. Поїздки ввечері вже забирають чимало часу, якщо людям взагалі вдається дістатися пункту призначення.
Щодо зростання витрат пасажирів: Антон Гаген наводить приклад українських міст, досвід яких ми можемо перейняти. В Івано-Франківську є можливість безплатних пересадок. Власники транспортної картки «Галка» можуть безплатно пересісти на інший комунальний транспорт протягом 30 хвилин з моменту валідації поїздки. У Львові ж вартість та спосіб оплати зробили однаковими для всіх перевізників, незалежно від оператора та типу власності.
Водночас певні зміни в Рівному вже відбулися. Від 1 серпня 2026 року у кожному автобусі, тролейбусі чи маршрутці міста можна розрахуватися безготівково. Якщо бути точніше, в тролейбусах – лише безготівково.
Утім, місто не уніфікувало оплату по місту та не запровадило безплатні пересадки.
Окремим пріоритетом Антон Гаген виділяє розвиток саме електротранспорту: оновлення та розширення рівненського парку тролейбусів, зокрема і закупівля тролейбусів з автономним ходом; модернізацію тролейбусної інфраструктури.
Гаген критикує рішення міста купити дизельні малогабаритні автобуси у 2023-му році, оскільки «20 автобусів місткістю 50-60 пасажирів не зможуть скільки-небудь помітно покрити невипуск 70-ти тролейбусів великого класу, місткістю 100 пасажирів». За його оцінкою, саме розвиток тролейбусів, закупівля великих автобусів та партнерство із приватними перевізниками було б більш ефективним використанням ресурсів Рівного.
Однак міська влада продовжила цю політику. За 2024-2025 роки закупили ще 13 одиниць міських пасажирських малогабаритних автобусів (тендер 1, тендер 2). Доцільність цієї закупівлі міська влада пояснила тим, що автобуси відповідають екологічному стандарту Євро5 та допоможуть забезпечити транспортну гнучкість у разі перекриття доріг, ремонтів чи аварій, а також там, де немає тролейбусної мережі.
Як міська влада працювала і планує працювати із транспортними викликами
«Останніми роками суттєво змінилися як транспортна поведінка мешканців, так і просторовий розвиток міста. Для ухвалення якісних рішень потрібні актуальні дані про пасажиропотоки, завантаження маршрутів, пересадки та потреби різних груп користувачів. Наступним кроком має стати розроблення Плану сталої міської мобільності (ПСММ)», – відповіла нам у своєму коментарі Людмила Піліпака.
План сталої міської мобільності (ПСММ) – це стратегічний план розвитку міста у транспортній галузі, який має відповідати потребам у мобільності людей та бізнесу.
У 2024 громадянська мережа «Опора», експерти (включно з Антоном Гагеном), представники інших міст та міська влада Рівного розпочали роботу над Планом. ПСММ розглядався як основа для подальших системних змін. Згідно з рішенням міської ради від 20 червня 2024 року, робоча група повинна була розробити План до весни 2025 року.
«Так, це не відбувається. [...] Ми про це говоримо вже років 10 точно», – зазначила Людмила Піліпака.
Керівник громадянської мережі «Опора» в області Андрій Токарський розповів, що мережа вийшла зі співпраці з муніципальною владою Рівного після порушення умов: коли представникам організації стало відомо про ще одну закупівлю дизельних автобусів, які пан Токарський назвав неекологічними та неінклюзивними.
Представник «Опори» додав, що руху згідно з розробленими Антоном Гагеном рекомендаціями не було, тож до розробки технічного завдання для ПСММ не дійшли.
У Департаменті інфраструктури нам повідомили, що станом на 25 червня 2026 року, План сталої міської мобільності перебуває на етапі формування пропозицій. Реченця розробки та затвердження документа так і не визначили. На питання, чи продовжилася співпраця із «Опорою», відповіли, що до участі в обговореннях та консультаціях можуть долучатися будь-які громадські організації. Що сталося із попередньою співпрацею, не уточнили.
У 2025 році міськрада Рівного все ж ухвалила Програму розвитку міського електротранспорту на 2026-2030 роки. Серед іншого, документ декларує розвиток тролейбусів як альтернативи приватним автобусам. Згідно з закладеним бюджетом, планують закупити 55 нових тролейбусів за 5 років, щоб оновити парк, що вдвічі перевищив термін служби.
Програма також передбачає оновлення та розбудову тролейбусної контактної мережі. Серед вулиць, на які планують розширити тролейбусні лінії, вулиця Степана Бандери, яка йде паралельно Соборній – головній «транспортній артерії» міста.
На наш запит в середині червня цього (2026) року Департамент інфраструктури відповів, що вимог до характеристик нових тролейбусів (зокрема наявність автономного ходу) ще не формували – це робитимуть після того, як виділять кошти на купівлю. При цьому, станом на 25 червня кошти на оновлення контактних мереж іще не виділялися.
Читайте також:
- Моршин
Пораненим захисникам Моршинської громади передали електроскутери для мобільності
- Миколаїв
У Миколаєві розробляють безбар’єрний маршрут до мікрорайону Намив
- Ковель
Ковель подався на конкурс, щоб отримати автобус для перевезення людей з інвалідністю
- Острог
Острозька громада отримала велосипеди для підвищення мобільності соціальних робітників