«У нашій команді є люди, які можуть провести ревізію і встановити прозорі правила розвитку Рівного» – Віталій Гайдукевич
Напередодні зборів оновленої обласної парторганізації «Європейська Солідарність» на Рівненщині ми поспілкувалися із координатором організації (і, мабуть, невдовзі – її офіційним головою) Віталієм Гайдукевичем. Колишнього колегу (Віталій – відомий журналіст, який розпочинав кар’єру в Рівному) розпитували про те, чому зайнявся політикою, перезавантаження «Європейської солідарності» та якісні зміни на Рівненщині. Графік у Віталія нині досить щільний, тож спілкуватися довелося, що називається, «на ходу».
Що означає анонсоване вами перезавантаження «Європейської Солідарності»?
- Це рішення Центральної Ради партії, про яке ми повідомляли ще весною. Це 100% оновлення лав партії в Рівненській області. Всі люди, які були в її складі, відправлені на перепідтвердження свого членства в партії. Їхні членські квитки буде анульовано. Складаємо нові списки партії, приймаємо заяви від нових членів. Це було зроблено для того, щоб дистанціюватися від людей, які мають за собою токсичний шлейф і які проігнорували рішення центрального проводу партії, загравшись в конфлікт одне з одним. Попри карантин, були прийняті нові люди до партії. Це тільки початок, процес триває далі. Стараємося підбирати ідейних людей.
Що це за люди? Повністю нові обличчя?
- Зараз у партії не повністю новий склад. Є ті, які були депутатами чи чиновниками від партії раніше, а є і геть новачки. Є і будуть обличчя, які представляли раніше інші політичні сили, але тяжіють до правої політичної партії. А є і ті, хто чекав, щоб ідеологія партії набула саме такого звучання, як зараз. Ми сподіваємося на процес якісного оновлення. Набирається дуже строката компанія: це люди різного віку і фаху. Наша цільова аудиторія – середній клас. Природно, що це не лише підприємці, і кваліфіковані працівники, а й інтелігенція. Нам є що сказати й молоді, і людям пенсійного віку. Головне – ми звертаємося до тих, хто поділяє Принципи та Цінності сучасного неоконсерватизму або республіканства, якщо хочете.
Що це за ідеологія?
– Уявіть собі два крила. Одне – це вільна економіка, ринок, дерегуляція, комфорт економічного розвитку. Це партія малого і середнього капіталіста, що розуміє під собою бажання і можливість Громадянина заробити стільки, скільки може. Чесно. А держава має надати тому можливості й не заважати. Україна має бути країною можливостей. А як ними скористатися, це лишіть на розсуд громадян. Якщо я дауншифтер і хіппі, я можу придбати собі шматочок землі, поставити там намет, сидіти в ньому і слухати «Біттлз». Але якщо я маю хист, клепку та ще й бажання стати мільйонером, то я маю мати можливість це реалізувати. Це нормально – хотіти та могти бути багатшим. Інше крило ідеології – армія, мова, віра, відновлення історії, національна ідентичність, євроатлантичний вектор руху. Якщо все це поєднати, отримаємо спільноту, яка хоче жити в Україні, багатіти в ній і зробити так, щоб в цій країні хотіли та могли жити й розвиватися наші діти
Які конкретні плани у вас на Рівненщину?
– Встановлювати та дотримуватися прозорих і справедливих правил. Не ситуативно реагувати, а концептуально. Дивитися на кілька кроків вперед. Наприклад, в Рівному є проблема з громадським транспортом. А влада звітує, що придбала три тролейбуси. Що це? Потрібно показати концепцію розвитку комунального транспорту: от ми купили три тролейбуси, а наступним кроком і це не ситуативно, а реалізація чіткого і зрозумілого плану дій! Прозорого і зрозумілого плану – гроші ми будемо шукати там-то й там-то, транспорт має розвиватися в цьому напрямку, тому що... Не затикати дірки човна, який тоне, а розуміти як човен перебудовується в щось комфортніше. І так потрібно підходити до розв'язання проблемних питань і міста, і області. Є ж чим займатися й експертному середовищу, і чиновникам, і активістам – екологія, логістика, дороги, містовпорядкування. До якої проблеми підійшли системно? От чи є у владних кабінетах і у містян розуміння, яким ми хочемо бачити місто? Нема.
А ви би таку ревізію провели би?
– В нашій команді є люди, які хочуть це зробити. Вони вже починали й зіткнулися з непорозумінням влади на місцях. Наприклад, питання захаращення міста вивісками та іншим рекламним мотлохом. Є люди, які сказали, як погано і показали на пілотному проєкт, як краще. Але реалізувати на практиці їхні ідеї їм не дали. А має бути в цілому місті. А після нього я маю вийти й показати колегам з інших обласних центрів: дивіться, Рівне зробило це першим, беріть приклад.
Чому покинули журналістику і пішли в політику?
Як й інші журналісти, які поступили так само: побачили політику зсередини й вирішили, що тут потрібно щось змінювати, вона має ставати якісно іншою. Тому це природно. З новинної сфери я вийшов, залишив за собою лише авторський проєкт. Тож немає конфлікту інтересів. Якщо не ми, то хто, умовно кажучи? Це дуже добре, коли такі рішення приймають не лише люди, які вийшли з журналістського середовища, а й з експертного середовища. Люди, які розуміють, що механізми, які існують в державі зараз, не дають їй можливості розвиватися. Якщо в громадах на різних рівнях з’являються люди, які ставлять собі питання «якщо не я, то хто», то ситуація зміниться на краще.
Спілкувалася Катерина Мельничук, «Рівне.Район»
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром