«Острожчину зробимо успішною», – Юрій Ягодка

Юрія Ягодку давно знають на Острожчині. В свій час він керував Острозькою райдержадміністрацією, Розвазькою сільською радою. Зараз він на посаді заступника міського голови по розвитку сільських територій і балотується на голову громади.

На кожній із перелічених вище посад Юрій Ягодка щоразу мав успіх. Його і донині поважають колишні колеги. Він вміє залучати інвестиції, працювати з людьми та влаштовувати благоустрій. Про це говорять десятки фактів за останні 15 років. Журналісти Район.Рівне вирішили поспілкуватися із Юрієм Ягодкою, аби детальніше вивчити його бачення розвитку Острозької громади. Нині публікуємо першу частину нашої розмови.

Юрій Ягодка

– Якою буде майбутня Острозька громада? Які плюси такого утворення?

– Те, що Острозька територіальна громада буде утворена в межах існуючого Острозького району з центром у місті Острог, це однозначно плюс. Ми зуміли не подрібнитися. Ми дійсно об'єднуємося. Чим більша територія, тим більше перспектив.

– Ви заступник голови ОТГ по розвитку сільських територій, об'їздили весь район. Якщо коротко про головні проблеми. Які вони?

– Їх чимало. Головне – це дороги. Тут навіть мови нема. Ми тут живемо, їздимо і бачимо. Все дуже плачевно. Пройдімось по напрямках. В сторону Гощі – це Вельбівно, Мощаниця, Милятин, Сіянці, Тесів. Цей напрям можна сказати, ще в нормальному стані. Дорога в північній частині громади Острожчини (Хорів, Бородівське, Оженин). Там все дуже складно. На цьому напрямі потрібно повністю оновлювати. У південній частині району по напрямках Новомалин, Кутянка, Вілія, Теремне, Ілляшівка там взагалі лежить ще бруківка. Дуже складна дорога до сіл Білашів та Точевики. Дороги немає. Боляче дивитися на ці села. Пустують хати, молодь повиїжджала. Просто занепадають села. І все через відсутність елементарної дороги.

– Якщо говорити про ремонт, громада зможе ремонтувати те, що в межах її компетенції.

– Тут у нас виникає інша проблема. Острозький район в теперішніх своїх межах на 96 відсотків дотаційний. Мало маємо власних надходжень. Спочатку нам треба зводити загальний бюджет і матимемо розуміння, що і як зможемо. Тобто, розуміємо скільки в нас є грошей, і далі вже з цим працюємо. В контексті коштів варто сказати, що з сіл багато людей працює як в Острозі, так і в Нетішині на ХАЕС. Відстані мінімальні. Їхати 10-15 хвилин, але при нормальній дорозі.

– По суті ви пропонуєте почати розвивати найнеобхіднішу інфраструктуру?

– Саме так. Я дуже давно при зустрічі одному із чиновників сказав, що знайшов те, що може об'єднати  Україну - дорога до кожного села. Це я ще говорив у 2010 році.  Це дійсно так. Оце питання вирішити, і підуть інвестори, грошей буде більше і так далі. Про це можна говорити дуже багато, але я не хочу "лити воду". Слова мають мати підґрунтя. Тому спочатку потрібно провести повний аудит. В нас дійшло до того, що в селах продавали хати по 20 тисяч гривень. Це із землею.

– Звучить все дуже просто.

– Ну якщо цього ще не зробили до цього часу, значить не просто.  Це елементарні речі. В селах осідатиме молодь, тому буде прогрес. Можливо і виробництва якісь повідкривають. Головне – це комфорт.

– А який бюджет зараз Острозької ОТГ. Якщо взяти теперішні цифри?

– Бюджет Острога становить близько 100 мільйонів. По селах поки не можу сказати. Знову ж таки, потрібен аудит.

– Як і де лікуються жителі Острозької громади?

– З медициною в нас не так критично. По селах працюють ФАПи. Вони є майже в кожному населеному пункті. Також є амбулаторії і районна лікарня в Острозі. Безумовно, завжди хочеться краще. Будемо і над цим працювати.

– Одним із ключових моментів розвитку громади є земля. Мова йде про залучення інвесторів, будування інвестиційних майданчиків і тому подібне. Яка ситуація із землею в Острозькій громаді?

– Частина земель розпайована так, що земель запасу немає. Є чимало таких площ, які непридатні для сільськогосподарського виробництва. В своїй програмі завданням ставлю завдання спочатку провести інвентаризацію земель. Потрібно знати, що в нас є.

У нас потенціалу багато. Є інвестиційні майданчики вже готові, але вони не задіяні. Більше 10 років тому особисто я на посаді голови РДА завів на одного з іноземних інвесторів. Повністю приготували для нього всі умови. Після того, як залишив посаду, в Острозькому районі не знайшлось жодної людини, яка б допомогла далі інвестору. Іноземне підприємство за 10 років поневірянь по владних кабінетах всіх рівнів так і не знайшло порозуміння від влади. Тільки за оренду землі ним сплачено близько 2,5 млн. гривень.  У підсумку він від нас пішов. Могли мати робочі місця та поштовх у розвитку, але не маємо завдяки байдужості керівництва.

Той майданчик залишився. Туди потрібно таки завести інвестора і будемо заробляти гроші для всієї громади. Важливо звернути увагу на перспективні технології чи виробництва, а не ті які віджили своє.

Ще можна говорити і про обробку зерна, кукурудзи, ріпаку. Роботи стільки, аби сил вистачило. На наших полях вирощують урожай, але ми отримуємо в бюджет не ті кошти, які би  насправді могли.

– Острозька громада велика. Ви говорили за перспективи, але які вони конкретно є вже зараз і що можна сказати?

– Давайте так, щоб не розказувати про якісь фантастичні речі, невідомі ай-ті кластери і так далі. Розказую на реальних прикладах. У наших селах люди вирощують корів і здають молоко. Потрібно налагодити збір молока в спеціальні холодильні установки. Ми одразу отримуємо поштовх для розвитку малих молочних господарств, люди починають заробляти більше і жити в селі стає престижно, цікаво та вигідно. Такі приклади зараз працюють не десь там далеко в Європі, а в Україні і зараз. Потрібно мати бажання та волю це зробити. Зросте закупівельна вартість молока, шляхом спрощеної логістики. Можна буде збирати більше молока. Відповідно, ми і постачати гуртом зможемо по вищих цінах. Молочарство в селах стане престижним.  Це стане вигідно і люди почнуть заводити корів, а не позбуватися як зараз. Такі приклади дійсно вже є. Просто треба перейняти досвід і реалізувати в нас. Такий мінімальний приклад.

– Знаємо, що в Острозі є проблема з комунальним ринком. В чому суть питання?

– Люди просять зробити в Острозі нормальний комунальний ринок. Підприємці вже пікетували міську раду. Людям банально немає де працювати. Той ринок, що зараз є, то там земля в приватній власності і він під час карантину не працював. Людям нема де реалізовувати свою продукцію, а сім'ї годувати потрібно. По суті, потрібно знайти відповідну земельну ділянку. Там буде і острожанам комфортно скуплятися і підприємцям торгувати. Цей пункт ввів у свою передвиборчу програму. В доповнення до цього в моїх планах є створення ще міні-ринків по селах. Таким чином дамо поштовх для малого бізнесу. Від цього виграють усі.

– Острог і вся громада  є однією із туристичних перлин Рівненщини. В цьому напрямі все добре чи потрібно вдосконалювати?

– До нас їздить багато туристів. Цей напрям потрібно і далі розвивати. Класичний маршрут Острог–Межиріч-Новомалин. Туристичні об'єкти треба облаштувати, відреставрувати, законсервувати і так далі. Знову ж за дороги загадаємо. Туризм в нас дуже перспективний. Не забуваємо за Острозьку академію. Налагодження співпраці є стратегічним планом.  Разом можемо  досягнути багато. В контексті туристичної галузі варто налагодити відносили і з творчими колективами громади. Це дасть поштовх для проведення театральних, мистецьких, музичних заходів у місті та селах. До нас поїдуть люди. Ще є багато локацій і для «зеленого» туризму. Все потрошку зробимо.

Марина ЛЕВЧУК