Боявся глибини, міг «нагуляти» 10 кілометрів. Невідомі факти про плавця Михайла Романчука
-
-
>
-
>
-
>
3206
Одним із тих спортсменів, ким пишається Рівне і Україна, є плавець Михайло Романчук.
Він – чемпіон Європи (2018), срібний призер чемпіонату світу (2017), медаліст юнацьких олімпійських ігор та чемпіонатів світу і Європи з плавання. Установив рекорд Європи на дистанції 800 м вільним стилем (2020). На ХХХІІ літніх Олімпійських іграх у Токіо Михайло встановив олімпійський рекорд на дистанції 800 метрів вільним стилем, а також завоював бронзу (800 метрів) і срібло (1500 метрів вільним стилем).
Читайте також: Бронза Романчука - перша олімпійська медаль із плавання за 17 років
Але не все й завжди в нинішнього чемпіона вдавалося на відмінно. Як відзначає тренер плавця Петро Нагорний, від інших його вихованців Михайла відрізняла надзвичайна працелюбність. А мама спортсмена Олена Едуардівна Романчук розповіла: маленький Михайлик був звичайною дитиною, але дуже активною.
Пропонуємо вашій увазі невідомі факти про призера Олімпійських ігор-2020 Михайла Романчука від його мами Олени Едуардівни.
Факти про дитинство
- Михайло Романчук народився звичайним хлопчиком із вагою 3,8 кг і зростом 52 см. Перший день життя провів у реанімації.
«Кажу це, щоб підбадьорити тих мам, діти яких мають проблеми зі здоров’ям. Пам’ятайте: що неможливо людині, те можливо Богу», — відзначає Олена Едуардівна.
- Почав ходити в 10 місяців, і після того його не могли всадити в коляску. Михайлик був дуже активним. У півтора року хлопцеві купили маленький велосипед «Гном» і до вечора він уже ганяв ним по цілому двору. На горщик попросився в два роки. Це говорить про те, що велосипедом поїхав швидше, ніж пішов на горщик.
- У три роки під час прогулянки міг пройти до 10 кілометрів пішки.
«Раніше про це не замислювалася, а зараз розумію, що це був дар активності й витривалості з раннього дитинства», — уважає мама спортсмена.
- Перша мова, якою почав розмовляти, – іспанська. Далі трохи російської. Українську почав опановувати в 6 років. Тепер ще вивчив англійську, але іспанську призабув.
Факти про шлях у спорт
- Михайла привели в басейн у 6 років. Він був звичайною дитиною. Останнім зі всієї групи, до якої входило 70 дітей, стрибнув із тумбочки. Останній з усіх зробив поворот перевертом. Дуже мерз і боявся глибини.
Нехай це буде підбадьорення для всіх дітей, у яких зараз щось не вдається. Ідіть уперед, у вас усе вийде!
- У 10 років Михайло захворів на гепатит A разом із подругою по парті. Після лікарні медики повідомили: жодних фізичних навантажень упродовж року. А дорога у великий спорт назавжди закрита, адже після цього захворювання печінка не буде функціонувати на 100%. Але ви бачите, що лікарі не завжди мають рацію.
- Зараз Михайло їсть у два рази менше, ніж у 14–16 років. Тоді я не могла його прогодувати, він постійно хотів їсти. Про раціон не розказую. Відзначу, що було три повноцінних прийоми їжі та два перекуси. Маленький перекус складався з одного літра питного йогурту й пів кілограма печива або 5–6 булочок.
«Пишаюся медалями, але насамперед тим, що мій син – хороша людина. А медалі – лише доповнення, — підсумовує мама спортсмена.
