Я була першою дівчиною в команді на змаганнях рятувальників, – пожежна інспекторка з Рівного Яна Матвійчук

06 Жовтня 2021, 18:30
Яна Матвійчук 635
Яна Матвійчук

Яна Матвійчук із Рівного протягом чотирьох років працює у лавах ГУ ДСНС у Рівненській області. Окрім цього, за плечима у дівчини навчання на військовій кафедрі. Вона має звання молодшого лейтенанта. Зізнається, про роботу «в погонах» мріяла змалку.

Журналісти видання Район.Рівне поспілкувалися з рятувальницею та розпитали про особливості її роботи.

– Яно, з чого почалася ваша служба в лавах рятувальників?

– На роботу в рятувальну службу я прийшла у грудні 2017 року. Спершу працювала в канцелярії рятувального загону на одному із заводів поблизу Рівного. Згодом – у пожежній частині в Здолбунові, півтора року була там диспетчером. Пізніше потрапила в головне управління у Рівному.

– В чому зараз полягає ваша робота?

– Зараз я, якщо коротко, пожежний інспектор. Повна посада звучить довго, і не всі розуміють, що вона означає (сміється – авт.). Я проводжу перевірки правил пожежної безпеки на суб’єктах господарювання. Коли заступаю на чергування, виїжджаю на місця виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж, складаю акти, оцінюю збитки, визначаю можливу причину займання… Звісно, крім цього є ще ціла купа звітних матеріалів.

– Чому вирішили поєднати життя саме з цією професією?

– Моя мама працює у службі надзвичайних ситуацій. Мабуть, завдяки їй туди пішла і я.

– Заведено вважати, що силові структури – сфера більше чоловіча. Наскільки жінці легко уживатися в одному колективі з чоловіками?

– Так, дійсно, колектив в більшості чоловічий. Але для мене це не є чимось дивним. Я колись навчалася в аграрному коледжі на програмуванні, де в групі були всі хлопці, так само й в університеті, на військовій кафедрі. Тож в чоловічому оточенні мені комфортно.

– Ви вчилися на військовій кафедрі? Маєте військове звання?

– Так, я молодший лейтенант.

– А чому не пішли у військову сферу?

– Коли закінчила військову кафедру, була ще досить молодою, мала лише 19 років. Тоді ще навчалася в університеті. Тож про роботу на той час не думала. Хотілося здобути вищу освіту. Річ у тому, що у військовій сфері поєднувати і навчання, і службу не вийшло б. У військових досить суворі порядки, тож службі треба віддаватися сповна, на навчання б ніхто не відпускав.

– Знаю, що, окрім того, що ви працюєте в рятувальній службі, маєте військове звання, ви ще й спортсменка. Яким видом спорту займаєтеся?

– Взагалі, займалася багато яким: фітнес, тренажерні зали, зумба, стренг бай зумба… Але серйозно прийшла до спорту влітку минулого року. Тоді мені запропонували взяти участь у змаганнях пожежних рятувальників «Фаєр комба челендж». Це американський турнір, проте Київ має ліцензію на його проведення. Я була першою дівчиною в рівненській команді. На підготовку до цих змагань у мене було не багато часу, близько 2 місяців. Наш тренер Ігор Головко за цей час підготував мене, як міг, але турнір дався не легко. Під час турніру учасники змагалися у повному умундируванні, а це додаткове навантаження. Попри те, що нагород не привезла, враження залишилися позитивні, є стимул досягнути вищого, виконати в майбутньому всі нормативи. На жаль, цьогоріч карантин вніс корективи, і змагань не було. Тому зараз, аби підтримувати форму, тренуюся в залі, дотримуюся режиму.

– Чи не виникало бажання піти з силових структур? Спробувати себе в іншій сфері?

– Якщо чесно, поки що не було. Не знаю, як складеться далі, але я завжди хотіла бути «жінкою в погонах». Мені подобалися люди у формі, вони дисципліновані.

– Чим займаєтеся поза службою? Окрім спорту.

– Люблю фотографувати, але професійним фотографом себе назвати не можу. Сама люблю фотографуватися. Знімаю на телефон. Подобається поскладати композиції, підретушувати, пофотошопити… Також любимо з чоловіком хоча б ненадовго кудись вирватися на відпочинок, хоча б в інше місто.

– Дякую за розмову.

Коментар
27/10/2021 Вівторок
26.10.2021