Прихисток для бізнесу: релоковані підприємства пускають корінь на Рівненщині

20 Червня 2022, 15:40
На Рівненщину переїхали понад три десятки підприємств 1879
На Рівненщину переїхали понад три десятки підприємств

Захід країни став місцем прихистку для підприємств зі Сходу, Півдня та Півночі, коли росія почала проти України повномасштабну війну. 

Рівненщина – серед тилових регіонів, де працює економіка та є платоспроможні клієнти та працюють програми для підтримки бізнесу. Кількість релокованих в область підприємств постійно  зростає. 

Район.Рівне продовжує серію матеріалів про те, як українські підприємці із розтерзаних евакуйовували власні бізнеси.

Заступник голови Рівненської ОДА Сергій Гемберг розповідає, що з самого початку війни до них стали надходити  дзвінки з проханням підшукати приміщення, аби організації з обстріляних регіонів мали змогу релокуватися на спокійніші території.

Сергій Гемберг
Сергій Гемберг

«Буквально в перший тиждень після російського вторгнення ми створили своєрідний допоміжний внутрішній консалтинговий Центр розвитку економіки та релокації бізнесу, де в дорадчу раду ввійшли наші асоціації: ІТ-кластер, асоціації меблевиків, харчовиків... Як адміністрація, ми в першу чергу мали на меті подати руку допомоги тим, хто опинився в окупації. Був створений кол-центр, який приймав заявки та запитував про потреби підприємців, які хотіли переїхати», – розповідає посадовець.

Перші прохання від підприємців з території, де точилися бойові дії стосувалися евакуації працівників та устаткування. Вже згодом бізнесмени почали розглядати варіанти, де можна розмістити своє виробництво.

Читайте також:  Операція – релокація: юридичні нюанси для переїзду бізнесу із зони бойових дій

Перші релоковані на Рівненщину бізнеси, каже Сергій Гемберг, переїхали до своїх партнерів.

Фірма, яка 20 років створювала паркет у столиці, релокувалася до колишнього райцентру Рівненщини

Підприємство «Арт Вуд Паркет», яке займається виготовленням паркету, наприклад, переїхало з Києва в Костопіль. Оскільки в цьому місці знаходиться виробник дощок, які є основою паркету. Фірма була основним постачальником столичної компанії. Після нападу росії партнери зідзвонилися та домовилися, що виробництво в тилу прийме до себе компанію з окупованої території. Зі столиці на Рівненщину навіть зуміли перевезти частину обладнання.

«Арт Вуд Паркет» спеціалізується на виробництві високоякісного натурального паркету різних видів, переважно працюють з деревиною горіха. Компанія на ринку вже близько 20 років. З 24 лютого фірма повністю зупинила виробництво та близько двох місяців не працювала. Шукаючи варіанти для релокації, власники вирішили перевезти підприємство саме в Костопіль, де є діюче деревообробне підприємство. 

В майбутньому керівництво київської компанії має намір нарощувати виробництво на Рівненщині та створити близько 20 робочих місць для місцевих жителів. Щодо об'ємів, то щомісяця фірма планує випускати близько 10 тисяч квадратних метрів у місяць.  

Читайте також:  Релокація своєї душі: як ведеться бренду-переселенцю «520» у Рівному

Власник київської фірми каже, що релокація посприяла розвитку його справи. Річ у тому, що один з елементів виробництва залишився в столиці, а інший переїхав ближче до постачальника та західного кордону. Оскільки підприємство – експортноорієнтоване, тож релокація скоротила витрати на логістику.

«Через ситуацію з паливом, логістика, мабуть, ключовий фактор в цьому. Рівненщина, скажімо так, в добрій ситуації. Тому, що ми – близько до західних кордонів, і це великий плюс. Тим паче, що багато країн Євросоюзу, Британія, Америка, Канада зробили нульове мито для українських виробників. Це – хороший фактор для розвитку евакуйованих бізнесів», – продовжує заступник голови Рівненської ОДА.

Наразі в Рівненській області працює понад три десятки релокованих підприємств. Спеціалізації – різні: близько третини евакуйованих фірм виробляють меблі, є представники легка та харчова промисловості.

«Ми дуже гарно спрацювали по меблевому кластеру. Навіть зараз багато хто вже позиціює Рівненщину з меблевим кластером», – розповідає Сергій Гемберг.

Читайте також: Економіка їде на захід: досвід переїзду підприємства з-під куль у Харкові до Рівного

Міжнародна компанія тепер працює на Рівненщині

На початку червня в Рівненському районі запрацювало потужне українсько-польське підприємство «МАС Сістемс», яке спеціалізується на виробництві систем зберігання овочів, фруктів, промислового холодопостачання та енергоощадження. Фірма також виготовляла вентиляційні системи та займалася металообробкою. 

На додаток, на замовлення Міністерства охорони здоров'я України інженерно-виробнича компанія випускала кисневі станції для наших лікарень. 

До початку повномасштабної війни в Україні фірма дислокувалася в Києві. Тепер компанія переїхала на територію одного з рівненських виробників, які здали в оренду свої площі.

«МАС Сістемс» може гармонійно вписатися в цикл металообробки регіону. Тобто станки, які будуть використовуватися на даному виробництві, можуть бути залучені для виготовлення різних деталей, запчастин, предметів для інших рівненських підприємств.

Брак сировини, перебудова логістики, підтримка держави – нові реалії релокованого бізнесу

Першим релокованим в область підприємством стало «Димне м'ясо від Тараса». До війни організація займалася виробництвом м'ясних копченостей. Переїхавши на Рівненщину, фірма дещо змінило асортимент й нині також виготовляє тушкованки.

На базі одного з підприємств є автоклава для пастеризації, що дозволяє розвивати саме цю лінію виробництва. За словами Сергія Гемберга, «Димне м'ясо» вже має певні контракти на поставку тушкованої продукції на оборону країни.

«Це перше підприємство, яке отримало нульовий кредит від державного банку як релоковане», – зауважує посадовець.

Чиновник розповідає, що наразі релоковані бізнеси можуть отримати від держави певну підтримку на власний розвиток. Зокрема, це – Державна програма підтримки релокованих підприємства, яка передбачає компенсацію витрат на логістику. Державні банки також мають свої програми підтримки бізнесів, що залишили обстріляні території: фірми можуть отримати кредит під нульову ставку, а держава компенсує відсотки по ньому.

«Підприємства, що переїхали до нас з обстріляних територій, ми фактично, беремо під свою опіку. Водимо, показуємо, інформуємо про те, які площі Державний фонд майна здає в оренду. Розказуємо, до кого звернутися, якщо оренду пропонує комерційна структура. Скеровуємо до асоціацій їхньої спеціалізації», – продовжує Сергій Гемберг.

Варто зауважити, що підтримка від місцевої влади дала свій результат. Організації, які під час війни переїхали на Рівненщину, потрохи «пускають тут коріння». Бізнесмени кажуть: якщо й повернуться після перемоги у своє місто, то рівненський напрямок закривати не планують.

Релокований бізнес перереєстровувати не потрібно

Допомагаючи підприємству релокуватися з окупованих територій, в адміністрації не змушують власників перереєстровувати бізнес на Рівненщині.

«Це своєрідний акт доброї волі. І це правильно. Тому, що ті регіони, які постраждали від російських обстрілів, потребують податкових надходжень більше, аніж ми. Однак якщо фірмі потрібно зареєструватися, вони створюють нову фірму тут, і тоді вже мають дві реєстрації – таким чином господарську роботу проводять вже через групу компаній. Тобто ми не ставимо жодних умов, а лише хочемо почути, чим можемо допомогти. Бо, в будь-якому випадку, коли певне підприємство приходить – це вже плюс для регіону. Адже це робочі місця, технології, діяльність…», – аргументує.

До того ж підприємства, що релокувалися в область, не зупиняються на досягнутому. Попри воєнний час, намагаються розвиватися.

«Зараз велика потреба є в пальному, логістиці. Частково задовольняємо ці позиції. Також проблема в поверненні експортерам податку на додану вартість. Але аргумент такий, що наразі через воєнний стан в держави немає можливості «погасити» цю графу. ПДВ обіцяють повернути, однак конкретних термінів наразі немає, а це додатково навантажує робочий капітал, оборотні кошти…», – продовжує Сергій Гемберг.

Як і місцеві виробники, підприємства, що релокувалися, мають проблеми з нестачею сировини. Зараз основною проблемою є перебудова всіх логістичних зв’язків. І бізнес, як ніхто, досить швидко перелаштовується під нові реалії, шукає замінники, адаптовується.

«Зараз кожен день дає нам нові виклики. Бо війна – це біда! Вона дає свій відбиток і на перебудову економіки. До нас приїхало 53 тисячі внутрішньо переміщених осіб, більшість із яких, на жаль, не має куди повернутися. І це також актив, з яким потрібно працювати. Їх треба адаптовувати, дати можливість працевлаштуватися. Тут треба також дивитися стратегічно і думати, як працювати над коопераціями, як допомагати один одному. Зараз це має бути стимул змінити парадигму «Де два козаки, там три гетьмани», – розповідає про нові виклики представник Рівненської ОВА.

***

 

Матеріал створено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу

 

 

Коментар
05/07/2022 Вівторок
05.07.2022
04.07.2022