Економіка їде на захід: досвід переїзду підприємства з-під куль у Харкові до Рівного

22 Червня 2022, 19:24
Ортопедичні подушки 3314
Ортопедичні подушки

Після відкритого нападу рф на Україну з 24 лютого бізнес на певний час завмер, проте зараз підприємці вже адаптуються до нових умов. Другим домом для декого з них стає Рівненщина – саме сюди вони релокують свої виробництва. 

Як довелося виїжджати із «гарячої» точки та облаштовуватися на новій території розповів для Район.in.ua власник компанії з продажу ортопедичних товарів «ТM Correct Shape» Олександр Невалідов.

Олександр Невалідов
Олександр Невалідов

Компанія Невалідова – це перший український виробник ортопедичних товарів для здоров'я та краси. ТM Correct Shape – спеціалізується на виробництві та продажу ортопедичних бьюті подушок та подушок для сну, для вагітних та дітей, сидячого стилю життя, подушок для подорожей та в салони краси, а також займається спеціалізованим продажем різного роду ортопедичних виробів та товарів пов'язаних з благополуччям здоров'я і на ринку вже з 2018 року.

Подушка від зморшок сну
Подушка від зморшок сну

Читайте також: Релокація своєї душі: як ведеться бренду-переселенцю з Харкова «520» у Рівному

Виїжджали під обстрілами

Компанія мала чимало планів, проте з початком війни довелося змінювати «все на ходу». Про те, що варто переводити роботу підприємства в безпечніше місце почали задумуватися до відкритого вторгнення росії.

«Війна застала мене в Харкові, де розташовувалися наші основні потужності, — починає розмову Олександр. – В офісі вибило всі вікна. Та нам вдалося виїхати в перші два дні. За тиждень до виїзду, я всіх попередив, що збираймо офіс, пакуємо всі речі, бо в ЗМІ чітко проглядалися посили, що буде наступ, тому ми вирішили перестрахуватися. В нас було все зібрано і коли почалася повномасштабна війна, то нам лишалося тільки знайти машину, щоб все перевезти. Ті водії яких ми знайшли до війни, відмовились їхати, я вже думав нікого не знайдем, але знайшовся чоловік, який віз вантаж на Харків і щоб пустим йому не повертатися, він відреагував на наше оголошення, погодився перевезти наші речі. Вивезли повністю все у Миргород та законсервували все на складі у родичів».

За словами Олександра, через декілька місяців невизначеності,  застою, та як і у багатьох українців, морального хаосу, було прийняте рішення рухатись далі. Розконсервувати обладнання і перевозити його на захід. Спершу з переїздом думали про Львівщину.

«В новинах побачив про програму релокації й компанія, яка займається виробництвом ортопедичних матраців по цій програмі переїхала з Дніпра у Львів. І я побачив контакти людей, які цим займаються. Але у Львові виявилось так, що ціни задорогі для нас були по оренді, і по житлу. Тому я став дзвонити й в Тернопільську, в Рівненську ОДА. Рівненщина більш мене влаштувала по наближенню до Польщі та загалом тут були дуже гарні ціни», –  зізнається Невалідов.

Читайте також: Релокація бізнесу із зони бойових дій на Рівненщину: що потрібно знати

Далі бізнесмен сконтактувався з директором департаменту економічного розвитку Володимиром Липко при Рівненській міській раді, розповів йому про себе й свій бізнес і він разом зі своїми працівниками почали допомагати. У Рівненській мерії пропонували варіанти оренди приміщень, людей, які могли посприяти з житлом, а також надавали бізнес контакти, які могли посприяти подальшому розвитку.

«Навіть контакти брокера мені дали, який займається зовнішньоекономічною діяльністю. А також надали житло в гуртожитку для наших співробітників. Допомога від Рівеньскої міської ради була дуже своєчасною і корисною, лише по виробничому приміщенню їм не вдалось нам знайти підходящий варіант, тому ми скористалися дошкою оголошень».

Коли вже самі фізично були в Рівному нам запропонували перевезти офіс за державний кошт, відтак я зробив оголошення на відповідних сайтах. 

«Це мала перевозити, або «Укрзалізниця» або «Укрпошта». Залізничники зі мною зв’язалися буквально на другий день, але мені це не підходило, бо треба було завантажувати за окремою адресою,  яка віддалена від залізниці, тоді вивантажувати теж мали б самостійно. А «Укрпошту» ми чекали-чекали й вирішили самі перевезти, адже бізнес провалювався все далі й далі. Вже тиждень, як ми були на Рівненщині, тільки тоді «Укрпошта» зі мною зв’язалася».

Читайте також:  Операція – релокація: юридичні нюанси для переїзду бізнесу із зони бойових дій

Орієнтація на нового клієнта та надолуження втраченого

Невалідов зазначив, що від початку війни виробництво скоротилося в рази.

«Бізнес до війни був успішним, а зараз працюємо вже декілька місяців майже без вихідних, аби так було і в майбутньому. Але дуже складно було розпочати все знову. Тому, що в нас подушки були зав’язані на виробництві, коли заводи відливали нам подушки, під час війни вони перестали працювати, оскільки вони знаходились в Дніпрі та Марганці, де «прилітало», а в Дніпрі переорієнтувалися повністю на допомогу армії. В нас подушки просто закінчилися для продажу» – розповідає Олександр.

За два місяці війни та вагань, що саме робити далі підприємство вгрузло в все більші борги, бо потрібно було закупляти сировину, налаштовувати самому лиття поліуретану. В той час найняли технолога, який всьому навчив. І тепер компанія має повний цикл виробництва, нині не лише відшиває-пакує, але й відливає подушки. 

Читайте також: Громада спокійного сну: волонтери з Нововолинська роблять ліжка і шиють подушки для ЗСУ і переселенців

Подушка Beauty Balance
Подушка Beauty Balance

Валик під шию
Валик під шию

Бізнесмен зазначає, що їх подушки – це дуже потрібна річ для кожної родини.  Від ортопедичних б'юті подушок і різновікових подушок для сну, до подушок на шию, дорожніх, туристичних, для вагітних. Але цей товар вважається імпульсивною покупкою, під час війни людям не подушки ортопедичні потрібні, а харчі та перше необхідні речі. Тому продажі майже на нуль впали й компанія певною мірою намагається переорієнтуватися на ринок Європи.  

В Польщі, Чехії вже знайшли з ким можуть співпрацювати, готують для них прайс і перші відправки. На українському ринку ж намагаються «розкачати» втрачене.

«Насправді ми планували на заході Україні відкрити своє представництво, щоб звідси простіше було доправляти подушки на ЄС. Але склалося так, що до «Європи» ми переїхали раніше», – додає Олександр.

Західна Україна вигідна для бізнесу тим, що вдалим розташуванням закриваємо відразу декілька напрямків. Це – наш (український ринок) і маємо можливість розвиватися і на Європу, бо якби на ЄС працювали з Харкова, то лише до Польщі понад тисячу кілометрів. Від того б й ціни на подушки  зростали враховуючи логістичні затрати. Цим самим ціна б на такий товар ставала б не конкурентоспроможною.

«Раніше певні гуртові закупівлі були на харківському ринку «Барабашова», нині майже ввесь тканинний ринок переїхав у Хмельницький. Навіть цілий мікрорайон на цьому ринку вже є, де «наші харківські», всі знайомі обличчя. І через цей ринок ми також Хмельницький розглядали, як варіант для переїзду. Однак не склалося, ні по житлу, ні по оренді. І  якою б не була туга за рідним домом, але у нас є бізнес-проект, який будується на десятиліття і на багато наших поколінь вперед, тому маємо рухатись туди, куди рухається бізнес», – розповідає підприємець.

Читайте також: Прихисток для бізнесу: релоковані підприємства пускають корінь на Рівненщині

Держава не стоїть осторонь

Олександр Невалідов наголосив, що йому дуже наполегливо телефонують з Рівненської міської ради, де ознайомили його з програмою для релокованого бізнесу. При департаменті запустили конкурс на фінансування бізнес-проектів, та запросили взяти у ньому участь. Конкурс стосується Рівненської міської територіальної громади. Учасники мають подати проєкт протягом червня й орієнтовно в середині липня має бути конкурс. 

Переможцю держава надаватиме кошти на реалізацію проєкту, за умови, що бізнес залишається на території громади працювати, розвиватися не менш як рік.

«Мрію працювати у вільній Україні, відроджувати країну. Мій бізнес тісно пов'язаний з іншими бізнесами в Україні і я розумію, що мій розвиток – їх також розвиває, тому ми налагоджуємо роботу з місцевими виробниками. Вже на Рівненщині ми почали співпрацювати з місцевим Льонокомбінатом, тепер ми у власного виробника тканин, а не з Китаю, Пакистану, Туреччини купуємо потрібні нам види тканин. І якість, зізнаюсь вам, насправді виросла, – зауважує підприємець і додає: війна – це період переосмислення та глобальних змін. У моїх планах створення нових виробництв, розвиток існуючих та нових брендів, вихід на західний ринок», – каже Олександр Невалідов.

Читайте такожПідприємства-переселенці: як на Рівненщині працює релокований зі столиці бізнес «Димне м’ясо від Тараса»

***

Матеріал створено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу

Коментар
05/07/2022 Вівторок
05.07.2022
04.07.2022