Хто і як планує заробити на великих тендерах Рівненщини під час війни

27 Червня 2022, 16:41

3184

Нині триває російсько-Українська війна. Урядовою Постановою №590 визначено пріоритетність витрачання коштів під час воєнного стану. Керуючись цим документом Казначейство не пропускає багато платежів, які вважає “не на часі”. Але є посадовці, які вважають, що війна незабаром закінчиться, і все спише…

Зробивши побіжний огляд найбільших тендерів, які провів Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА ми побачили цікаву тенденцію. Більшість закупівель мають ознаки змови між учасниками, є факти незаконного присудження перемоги фірмам, які потрібно було б відхиляти. Державні аудитори, промоніторивши ці тендери, вказують на порушення і змушують Департамент скасовувати закупівлі. Посадовці не хочуть, справи доходять до суду…

Будівництво нового хірургічного корпусу Рівненської обласної лікарні (І черга) – 283 мільйони

Напевне, більшість мешканців чули про новий мега проект будівництва хірургічного корпусу обласної лікарні, загальною вартістю близько 1 мільярда гривень.

Більше про це можна почитати ось тут.

Перший тендер на цей об’єкт було оголошено Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА (далі Департамент) ще до війни – 7 лютого 2022 року. До 10 березня був термін подачі пропозицій, але жодна фірма на цю закупівлю не зголосилася. І це й не дивно, адже далеко не про чвертьмільярдне будівництво думали будівельники наприкінці лютого-початку березня.

Дивним виглядає те, що Департамент, в момент коли російські війська були на підступах до Києва, а мешканці Рівненщини готувалися зустрічати потенційний напад з білорусі, оголосив 18 березня цей тендер знову.

Цього разу свої пропозиції подали дві фірми – ПП “Модена” та ТОВ “ІБК Промжитлобуд”. Обидві, після попередньої кваліфікації (а це саме тендер з процедурою попереднього допуску пропозицій учасників) були допущені до аукціону.

Торги відбулися 27 травня, лише на 0,5% знизивши свою початкову ціну, без особливих зусиль перемогла “Модена”.

Роботи мали бути виконані до 26 грудня 2023 року, але договір так і не підписали, бо за 3 дні до аукціону спеціалісти Державної аудиторської служби розпочали процедуру моніторингу. Вони помітили невідповідності тендерних пропозицій вимогам замовника і попросили пояснити.

Якщо коротко, то спочатку аудитор запитав, чому допустили до аукціону учасника, який “висвітив” свою ціну до аукціону. Замовник відповів приблизно так: нам нормально, чого ви чіпляєтеся, відхилити не можемо за таке, бо Закон такої підстави не передбачає.
Тоді аудитор вказав, що по матеріально-технічній базі та по працівниках обидва учасники не надали повну інформацію, яку вимагав сам Замовник. На це зауваження уповноважена особа Департаменту Олександр Жилка відповів, що він так діяв виключно з метою дотримання принципів здійснення закупівель. Дуже вільне трактування норм закону, але ж війна все спише? Ні, бо аудитор написав у висновку порушення і єдиним способом це порушення усунути – скасування тендеру. Що і сталося 16 червня 2022 року. Звісно, ще ці рішення можуть оскаржити, але скоріш за все буде третя спроба, чекаємо.

Славно(сумно)звісний 50-метровий басейн у Рівному

Влітку минулого року, рівняни, як і багато українців раділи успіхам плавця Михайла Романчука на Олімпійських іграх у Токіо. Після цього Президент Зеленський пообіцяв кошти на будівництво в Рівному великого 50-метрового басейну, точніше реконструкцію існуючого, поблизу 25 школи, на мікрорайоні “Північний”.

Тендер на проєктування цього об’єкту перетворився на фарс, імітацію конкуренції та абсурд. Детальніше про це можна прочитати в матеріалі Як аферисти допомогли 20 мільйонів гривень рівненських коштів «розпиляти».

Нині прийшов час вибору виконавця.

Перший тендер на закупівлю робіт з Реконструкції будівлі СДЮСШОР № 2 в м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 17А Департамент оголосив ще до початку повномасштабної війни - 2 лютого. Але коли надходив час подавати документи (дедлайн 5 березня), будівельникам уже було не до того. Жодного учасника і, як наслідок, торги не відбулися.

І знову, як і в історії з хірургічним відділенням (а хронологічно тендер на басейн навіть відбувався раніше), трішки перечекавши, 11 квітня 2022 року Департамент оголосив закупівлю знову.

Усе пішло по знайомому сценарію: свої пропозиції подали дві фірми - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Промжитлобуд" та ПП “Модена”. Обидві були допущені замовником до аукціону, на якому, мінімально знизивши ціну, виграла “Модена”.

Їх пропозиція склала трішки менше ніж 190,5 млн. грн. 22 червня 2022 року, Замовник оприлюднив протокол про намір підписати з фірмою договір. Якщо знову не втрутиться Держаудитслужба і не виявить якихось невідповідностей.

Керівниця ініціативи “За чесний тендер” Мирослава Примак каже, що невідповідності є і вони практично ті самі, що були виявлені аудиторами у тендері на хірургічний корпус: ТзОВ “ІБК Промжитлобут” не надав ряд документів на працівників, яких зазначив у довідці, а також не надав підтвердження наявності у власності деякого обладнання, механізмів, що включив до довідки у довільній формі.

Мирослава Примак

Оскільки 24 години на виправлення помилок учаснику на даному етапі надати неможливо, Замовник допустив порушення, бо до аукціону потрапив учасник, чия пропозиція не відповідала кваліфікаційним вимогам. Усунути порушення можливо лише шляхом відміни тендеру.

Сценарій цього тендеру ідентичний “хірургічному”. Спочатку жодного учасника, потім одні й ті ж дві фірми, які обидві допущені (хоча не повинні були б), на аукціоні ціну опускають на один мінімальний крок і перемагає “Модена”, без опору “конкурента”.

Схоже у рівненських обласних посадовців нові фаворити. Замість “дніпровських” в стрій повертаються “наші”.

ПП "Модена", заснована понад 20 років тому, згідно з реєстром власником є Олександр Анатолійович Кучерук. На тендерах фірма працює давно, активно, в різних куточках України. Але замовлення на суми понад 100 млн.грн почала брати вперше.

Якщо додати басейн та хірургічний корпус, то обидва об’єкти вартуватимуть близько 474 млн.грн. Обидва мають бути здані до кінця наступного 2023 року. Закупівлю “хірургічного корпусу” поки скасували, але, скоріш за все цю п’єсу відіграють ще раз, ретельніше підготувавши документи.

Спортзал на Макарова за понад 400 мільйонів

Будівництво спортивного комплексу в районі вулиці Макарова у Рівному розпочате, ще в 2018 році, усі тендери можна переглянути за наступним посиланням. Та й журналісти написали про це чимало:

6 січня 2022 року оголошено закупівлю робіт з Будівництва універсального спортивного залу спортивного комплексу КЗ “Обласна спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву” (в районі вул.Макарова м.Рівне)

Очікувана вартість – понад 414 мільйонів гривень. На тендер свої пропозиції знову ж таки подали дві фірми, але тепер інші - “Компанія Барбакан” та “Архітектурне бюро Янкор”.

На аукціоні, який відбувся 21 лютого, фірми ціну не знижували, тому початкові пропозиції стали остаточними. З ціною 413 мільйонів перемогла пропозиція “Янкору”.

Це й не дивно, “Янкор” це саме та фірма, яка будує попередні черги спорткомплексу. Очевидно, і в цьому випадку також мова йде не про реальну конкуренцію, а про такий собі “договорнячок”.

Уже третій, як бачимо. Цікаво, що цю закупівлю теж “промоніторили” державні аудитори, цього разу, чомусь, з міста Одеса. Вони вказали на цілий ряд, на їх думку, невідповідностей між пропозиціями учасників вимогам тендерної документації. Не будемо їх тут цитувати, адже це багато тексту з посиланням на різні юридичні нюанси, кому цікаво, на сторінці тендеру усе це можна перечитати https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-06-000965-b

На що Замовник (Департамент) відповів, цитата: “орган державного фінансового контролю не довів та документально не підтвердив, в чому саме полягає порушення Замовником вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону та абзацу 2 та 4 пункту 1 частини першої статті 31 Закону. А тому, просимо роз’яснити яким чином Замовник повинен був здійснити заходи щодо недопущення даного порушення, та зважаючи на реальну відсутність порушення привести позицію органу фінансового контролю у відповідність до чинного законодавства.”

Допомогти розібратися, хто правий, а хто ні просимо юристку, керівницю ГІ “За чесний тендер” Мирославу Примак.

“Деякі зауваження і справді можна трактувати по-різному, обидві сторони мають свої аргументи. Але у випадку з не завантаженням Учасником додатків до договору, замовник спочатку зробив помилку, не надавши 24 години на довантаження, а потім уже повинен був відхиляти учасника і скасовувати тендер”.

ТОВ “Архітектурне бюро “Янкор” належить Корнійчук Яні Юріївні, доньці директора Юрія Корнійчука, який, скоріш за все і є реальним власником підприємства.

Моніторинг закінчився тим, що аудитори зафіксували порушення. У Департаменті з ними не погодились, відхиляти учасників відмовились і звернулися до суду, аби там відстояти свою правоту.

Садочок на Північному у Рівному за 106 мільйонів

Тендер на виконання робіт з Будівництва дошкільного навчального закладу ясла-садок за адресою вул. Коновальця, 16 у м. Рівному оголошено на початку січня 2022 року. Усі процедури, окрім підписання договору, встигли завершити до початку масштабного вторгнення.

Тут ситуація дещо відрізняється від попередніх, адже свої пропозиції подали вже три фірми. Щоправда вони теж мало торгувалися і перемогу отримало ТОВ “СК “Стройінвест”. Про їх не зовсім чисту перемогу на попередньому тендері на цей же садочок вже писали журналісти. Вона належить якраз бізнесменам із м.Дніпро, які свого часу окупували більшість великих рівненських тендерів. Тоді Департамент не відхилив пропозицію учасника, яка не відповідала вимогам. Зараз так само.

Свіжий тендер на садочок потрапив під моніторинг Держаудитслужби, яка прийшла до висновку - фірму не можна було визнавати переможцем, потрібно було відхиляти. А якщо ви (Департамент) цього не зробили вчасно, то тепер скасовуйте тендер.

Олександр Володимирович Жилка, Уповноважена особа за проведення тендерів в обласному Департаменті будівництва, знову вирішив непогодитися з аудиторами, і 25 травня Департамент оскаржив їх висновки в суді.

Згідно з умовами договору садочок мав би бути добудований до кінця 2022 року. Але шансів на це, як бачимо, небагато.

Садочок у Колоденці за 108 мільйонів

Тендер на виконання робіт з будівництва дитячого дошкільного закладу по вул.Свободи, 14 в с. Колоденка Рівненського району теж оголосили ще на початку року, і встигли провести до нападу російських нацистів.

Схема та ж що і в попередніх. Мінімальна кількість учасників, які майже не торгуються, перемогу отримує Будівельна виробнича компанія “Форвард Плюс”.

Аудитори знову проводять перевірку, знову приходять до висновку що перемога незаконна, “Форвард Плюс” потрібно було відхиляти.

Уповноважена особа Департаменту будівництва Олександр Жилка знову з цим не згоден і йде до суду.

Громадські активісти з ініціативи “За чесний тендер” так підсумовують ці закупівлі, війна війною, а методи роботи не змінюються, тендери для своїх, а закон як дишло. Щоправда, скоріш за все ніхто зараз нічого будувати не розпочне, не до того нині.

Коментар керівниці громадської ініціативи “За чесний тендер” Мирослави Примак про її бачення цих “розборок”, тендерів, та судових перспектив:

“В Судовому реєстрі за 2022 рік можна знайти мінімум півтора десятка відкритих проваджень, що стосуються оскарження Департаментом висновків, складених за результатами моніторингів тендерів. По двох із них (один тендер стосується аеропорту, інший - експлуатаційного утримання доріг в Сарненському районі) вже є рішення суду першої інстанції, якими скасовані висновки центрального офісу ДАСУ. На них подані апеляційні скарги.

Підстави для скасування висновків стосуються або незазначення аудиторами способів усунення порушень (а останні повинні його визначати), або зазначення такого способу, як “розірвання договору”. Суди вказують у рішеннях, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для припинення договору, як вимога Держаудитслужби про вчинення таких дій, таке зобов`язання порушує загальні принципи укладення та припинення (розірвання) договорів передбачених ЦК, ГК України.

Зрештою, тенденції по всій Україні такі, що більшість висновків аудиторів скасовуються судами з наведених вище підстав.

Щодо змісту порушень, то вони часто є спірними і все залежить від того, чи переконає аудитор, наприклад, що в якості “звіту за останній звітний період” слід було подати річний, а не проміжний звіт суб’єкта господарювання і т.д. У згаданих програних справах аудитори фактично “чіплялись” до замовника та розширено трактували деякі положення Тендерної документації. На мою думку, суд буде на стороні Замовника, якщо тендерні вимоги останнього будуть нечіткими.
Помітно, що моніторинги проводить не Управління Західного офісу ДАСУ в Рівненській області, а інші офіси. І це добре, адже керівником Департаменту зараз є експрацівник рівненського ДАСУ”.

В Управлінні Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області відмовилися в усній формі коментувати те, що Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА в суді оскаржив деякі їхні висновки та чи готові судитися із згаданим відомством. Пояснили, протягом року їхня служба проводить по кілька сотень перевірок. Тож “тримати всі справи в голові” фізично неможливо. Попросили надіслати інформаційний запит, вичерпну відповідь на яких пообіцяли надати у визначені законом терміни. Втім, даючи письмові відповідь, представники Держаудитслужби були не багатослівними, повідомили лишень, що «у випадку оскарження висновків за результатами заходів державного фінансового контролю Управління діє в межах повноважень у порядку, визначеному чинним законодавством».

Почути думку Департаменту з приводу того, наскільки доречними в період війни є закупівлі, описані в матеріалі, а також ті, що відомство планує провести в майбутньому, нам не вдалося. Як, власне, й з'ясувати, чи є на цю потребу кошти та чи пропустить ці платежі Казначейство. На наші дзвінки у відомстві ніхто не відповів.

Загадкою залишається й те, чому трапляється так, що по більшості описаних тендерів державні аудитори вказують на порушення закону, а замовник сперечається з ними.

Усі, ніби-то, працюють на державу і мають спільні цілі. Принаймні так в теорії, але на практиці виходить по-різному.

Світлана КЛИМОВИЧ

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Сприяння прозорості влади у Північному заході України», що реалізовується ГО “Рівненський центр “Соціальне партнерство”, за фінансової підтримки фонду National endowment for Democracy”