Придбати картину з підписом пілота: художниця з Херсона проводить у Рівному благодійні аукціони
-
-
>
-
>
-
>
ФОТО
3092
Катерина Колосова майже півтора місяця прожила в Херсоні під російською окупацією, а рік тому евакуювалася до Рівного. Тепер на благодійних аукціонах художниця продає свої картини з підписами українських військових, зокрема пілотів, та відомих митців.
На полотнах мисткині свій автограф залишали пілоти винищувачів Вадим Ворошилов з позивним Karaya та Yellowtail, вертолітник Viking, ветеран російсько-української війни Богдан Копчатов, письменник Сергій Жадан, музикант Коля Сєрга.
За отримані з продажу картин кошти Катерина купує для військових необхідне екіпірування, дрони чи медикаменти.
Про сюжети картин, любов до авіації, тугу за рідним Херсоном і про те, як долає втому від волонтерства, Катерина Колосова розповіла Район.Рівне.
«За три-чотири дні до вторгнення телефонували знайомі з Польщі й казали: «виїжджайте, у вас почнеться війна». А ми бачили, що відбувається щось на кордоні з Кримом, але думали: «Ну та й що? Може, там навчання». А потім, коли вже 23 лютого почали всі структури виїжджати з міста, стало зрозуміло, що щось не те. А що тобі робити? Ти не знаєш. Звісно, це не було так очікувано», – пригадує херсонка перші дні перед початком повномасштабного вторгнення Росії.
За професією Катерина юристка і картини пише на дозвіллі. Художньої освіти ніколи не здобувала, втім, у Херсоні її зацікавив майстер-клас, після якого почала працювати з олійними фарбами. Їх під час евакуації з міста довелося залишити вдома.
Волонтерством Катерина почала займатися у Рівному. Разом зі своїм хлопцем Миколою збирає кошти та реагує на безліч запитів від українських захисників.
«Нам дуже пощастило, що я познайомилася із представниками шведського фонду, які надсилали нам медикаменти. Одного разу вони відправили посилку з оклюзійками, бинтами для тампонади, різними турнікетами. Ми так приблизно порахували її вартість – десь до 10 тисяч доларів. Загалом ми купуємо усе: від форми до дронів. Останній збір був на гвинтівку. По суті залишилося хіба на літак збирати, на F-16», – розповідає волонтерка.
Коли залучати людей до благодійності стало складніше, Катерина вигадала інший спосіб зацікавлення аудиторії – почала підписувати свої картини у військових і розігрувати їх на благодійних лотереях в інстаграмі під ніком motokatran.
Читайте також: Луцький художник розписав шолом льотчика Вадима Ворошилова з позивним Karaya
«Одного разу я дивилася новини й побачила льотчика Karaya. Подумала, що напишу йому, бо начебто підписників у нього ще небагато, можливо, зверне увагу. Він підписав картину, допоміг у проведенні аукціону, поширював допис. Цей аукціон «зайшов» і я почала далі спілкуватися з льотчиками. Когось в друзях у Вадима побачила. Більшість погоджуються, бо розуміють, що роблять добру справу. Звісно, є ті, хто не хоче публічності. У мене була одна лотерея з льотчиком, який попросив залишитися інкогніто. Навіть якщо в нього беруть інтерв’ю, його обличчя все одно замилюють і ніхто не знає, як його звуть насправді», – зауважує художниця.
Найчастіше на картинах Катерини можна побачити саме літаки або логотипи військових. Винищувачами волонтерка почала захоплюватися давно.
«Я пам’ятаю, як на Херсонщині часто проводили авіаційні навчання. Коли повз тебе якийсь танк проїжджає, то це як машина, тільки гучніший і більший. А коли пролітає літак – це неможливо осягнути. Як людина може в небі на такому залізному птаху виконувати якісь віражі? Особливо, коли вони літають вночі й виконують бойові завдання – це для мене таке захоплення. Я вважаю, що це дуже сміливі люди», – зізнається Катерина Колосова.
Окрім автографа, військові часто залишають на полотнах побажання або особливий вислів.
«Один із написів, який я пам’ятаю, залишив вертолітник Viking, він написав: «З нами Бог та авіація». Буває таке, що вони ще малюють там якийсь маленький літачок або гвинтокрил. Це дуже мило», – розповідає художниця.
Найулюбленішою картиною мисткиня називає зображення літака Су-27. Каже, що працювати над ним було складно, адже всі літаки української авіації розфарбовані в піксель. Мало хто звертає увагу, що саме цей літак Катерина зобразила без ракет. Дівчина мріє, щоб після перемоги українські винищувачі літали лише на навчаннях та авіаційних шоу.
Окрім пілотів, свій підпис на одній з картин залишив також ветеран російсько-української війни Богдан Копчатов, який 24 лютого 2022 року одним із перших зустрів повномасштабне російське вторгнення в Україну на адмінкордоні з Кримом.
Серед відомих особистостей найбільше, зізнається Катерина, хотіла б отримати підпис Валерія Залужного.
«Навіть не для донатів, а просто тому, що це велика людина», – пояснює художниця.
Підтримують благодійні аукціони не лише військові, а і культурні діячі. Катерині вже вдалося продати картину з автографом письменника та громадського діяча Сергія Жадана. Також, за словами волонтерки, вона мріє отримати підпис співака Артема Пивоварова та телеведучої Лесі Нікітюк.
Завдяки рівненському художнику Костянтину Качановському вдалося долучити до цієї справи й одного з ініціаторів проєкту «Культурний десант» Колю Сєргу.
«Коля залюбки погодився, особливо коли почув, що я з Херсона. Він тоді сказав: «Ого, дівчина з Херсона, ще й волонтерить». Багато хто цьому дивується, часто тому, що я добре розмовляю українською мовою. Всі звикли, що там тільки російську знають і більше нічого немає, але насправді все інакше», – каже Катерина.
Читайте також: Рівненський культурний десант, або Як мурали Костянтина Качановського підіймають український дух від Харкова до Херсона
Мисткиня розповідає, що до переселенців не завжди ставляться прихильно, адже думають, що оскільки вони з Херсона, то точно не підтримують Україну.
«Ну я не знаю, а кого мені підтримувати? Киргизстан? Де я живу взагалі?» – реагує на подібні закиди художниця.
За словами Катерини, іноді вона отримує в інстаграмі коментарі від росіян, на кшталт: «Чому ти не в Бахмуті». А от деякі українці запитують, як вона може собі дозволити малювати в такий час. Однак такі запитання художниця вважає дивними й намагається на них не зважати, адже саме мистецтвом допомагає українській армії.
Наразі Катерина Колосова провела вже вісім благодійних лотерей. З перших двох збирала по шість з половиною тисяч гривень, а тепер суми сягають від 10 до 15 тисяч гривень за картину.
«Стартова ціна лота залежить від матеріалів. Стараюся ставити початкову ціну не більшу, ніж мінімальна заробітна плата. Але я бачу, що ті, хто у мене одразу забирав картину з аукціону або з лотереї викуповував одним лотом, то це були люди, які працюють в IT-сфері», – розповідає художниця.
У аукціонах беруть участь до ста учасників, долучаються навіть з-за кордону: зі Сполучених Штатів Америки та з Польщі. Кожен може придбати собі лотерейний білет за певну суму або викупити картину одразу за вказаним тарифом.
«Якщо хтось відразу платить усю суму, то, за погодженням інших учасників, я вказую, що поверну їм гроші або вони підуть на потреби бригади. Але жодного разу не було людини, яка просила отримати кошти назад», – розповідає мисткиня.
Найчастіше Катерина допомагає 241 бригаді Територіальної оборони. У цій бригаді воює брат її коханого, тож дівчина точно знає, що отримає звіт, адже люди мають бачити, на що йдуть їхні гроші.
«Буває, що допомагаю іншим. До мене неодноразово зверталися бійці, яких я взагалі не знаю. Це переважно було ще на початку війни, коли не вистачало екіпірування і люди писали: «Допоможи мені купити штани». Ну як відмовити? Зараз я планую зробити ще одну лотерею, картина буде з підписом пілота вертольота і там 50% коштів підуть на допомогу його підрозділу, тому що в льотчиків також є потреби, ще 50% – 241 бригаді», – розповідає волонтерка.
Вигорання від волонтерства Катерина називає знайомим терміном, адже допомагає військовим вже рік. Іноді з’являється відчуття, що займається цим більше, ніж своїм життям.
«Ти проводиш якийсь збір на велику суму – від 100 тисяч гривень і просто вже не знаєш, кому написати, кого ти ще не просив про допомогу, хто тобі ще не задонатив? Просиш репостити ці записи, а сама розумієш, що цим ти набридаєш людям. А потім сидиш і усвідомлюєш, що у тебе відносно все добре. Якщо є якісь проблеми, то ти можеш їх вирішити, а хлопці там воюють і їм треба допомагати попри все», – зізнається Катерина.
На створення картини художниця витрачає від кількох годин до тижня, адже не може приділяти цьому весь вільний час, а іноді після трагічних новин важко брати до рук пензля.
Емоційний стан, на думку художниці, дуже важливий. Адже саме у вирі позитивних емоцій, коли матір дівчини запропонувала придбати нові олійні фарби, замість тих, які залишилися вдома на півдні, мисткиня написала першу картину. Це був сезон цвітіння вишень у Херсоні й саме їх зобразила Катерина.
Рідні пейзажі й кавуни – одні з сюжетів, які найчастіше з’являються на полотнах художниці, крім літаків.
«У багатьох людей є бажання поїхати з дому, жити в іншому місці. Але хочеться, щоб в тебе був вільний доступ до дому, щоб ти міг вільно туди приїхати. І щоб всі люди залишали своє житло тільки тоді, коли вони хочуть цього добровільно», – каже Катерина про бажання повернутися у Херсон.
У образотворчому мистецтві художниця планує розвиватися. У Рівному вже почала відвідувати заняття у мистецькому об’єднанні «КолоАрт». Також Катерина хотіла б створити каталог своїх робіт та у майбутньому обов’язково провести виставку наживо.
Нещодавно волонтерка вирішила урізноманітнити благодійні аукціони і запустила лотерею, де розіграла фотокартку з підписом та шеврон льотчика-винищувача Олексія Ткаченка.
«Поки у мене не було ідей, крім картин і шевронів, бо купити побачення з льотчиком – напевно, це вже буде занадто. Хоча все можливо», – жартує художниця.
