Мільйон євро проти CO2: Рівне вибороло можливість стати містом без вуглецевих викидів
-
-
>
-
>
-
>
1666
Місто Рівне отримало грант на суму 973 тисяч євро та ставить собі за мету до 2050 року позбутись вуглецевих викидів у сфері енергетики. Цьому має сприяти участь у Програмі пілотних міст NetZeroCities за фінансової підтримки ЄС у рамках Місії Європейського Союзу.
Серед українських міст Рівне єдине змогло увійти у число 25 європейських міст-переможців проєкту та готується впроваджувати інноваційні заходи для покращення адаптації до зміни клімату і швидкої декарбонізації (застосування джерел енергії, які мають низькі рівні викидів парникових газів) на місцевому рівні.
Для цього у Рівному мають створити енергетичний паспорт громади, розробити сценарії переходу до «нульових» викидів CO2 та організувати сучасне навчання з енергоефективності в університеті.
На розробку програми кліматичної нейтральності у Рівного є два роки. Що робитиме місто, щоб до 2050 року стати кліматично нейтральним, та чи допоможе перехід на відновлювальні джерела енергії зменшити платіжки пересічних жителів, дізнавався Район.Рівне.
Програма пілотних міст NetZeroCities
Європа взяла на себе зобов’язання боротись з кліматичною зміною. Програми досліджень та інновацій Horizon 2020 і Horizon Europe, Європейська зелена угода та інші політики та директиви Європейського Союзу спонукають європейські держави скоротити викиди на 45% до 2030 року та стати кліматично нейтральними до 2050 року.
У рамках програми Horizon Europe Європейський Союз запустив місію «100 кліматично нейтральних і розумних міст до 2030 року». Цілі місії полягають у тому, щоб ці міста діяли як центри експериментів та інновацій та стали прикладом для наслідування.
У квітні Європейська комісія оголосила 112 міст, відібраних для участі в Місії ЄС зі створення 100 кліматично нейтральних і розумних міст. Сюди увійшли міста з 35 країн світу.
Окремою додатковою програмою NetZeroCities є «Пілотні міста», яка покликана підтримати європейські міста у тестуванні та впровадженні інноваційних підходів до швидкої декарбонізації. Сюди відібрали 19 окремих міст та шість асоціацій, на розробку стратегій з кліматичної нейтральності яким виділили два роки та окреме фінансування.
Рівне вибороло можливість участі у саме програмі «Пілотні міста» і опинилось в одному списку з Будапештом, Стамбулом та двома десятками інших європейських міст.
Учасники пілотної програми мають зосередитись на зборі даних, управлінні, циркулярній економіці, енергоефективності, аби доєднатись до амбітної групи тих, хто вже створює зміни. До кінця пілотного проєкту міста мають визначити чіткий набір інноваційних рішень, готових до впровадження та масштабування.
Пілотні міста NetZeroCities отримають фінансування та практичну підтримку, щоб удосконалити свою діяльність. Крім того, Платформа місії допоможе їм у пошуку фінансування для повного впровадження розроблених стратегій у боротьбі з викидами CO2.
Що робитиме Рівне
Над грантовою заявкою для проєкту працювала команда Департаменту економічного розвитку Рівненської міськради з консультаційною підтримкою науковців Національного університету водного господарства та природокористування.
Розробники ідеї поставили як кінцеву мету скоротити викиди CO2 шляхом підвищення енергоефективності будівель, що своєю чергою допоможе економити на опаленні як міському бюджету, так і окремому мешканцю.
У рамках проєкту запланували:
- створення енергетичного паспорта громади,
- розробку сценаріїв переходу міста до «нульових» викидів CO2 до 2050 року,
- навчання і популяризацію енергоефективності серед студентів, голів ОСББ, завідувачів господарств, широкого кола зацікавлених.
«Цей проєкт буде мати три частини. Перша частина стосуватиметься розробки стратегії по переходу до нуля викидів. Ми прекрасно розуміємо, що нам до нуля складно буде прагнути, але ми ставимо собі таку мету. Друга частина буде стосуватися навчання голів ОСББ, енергоменеджерів, комунальних закладів та студентів на базі університету. І третя частинка проєкту полягає в тому, що ми будемо ставити на комунальні заклади автоматику, яка дозволить нам отримувати показники теплової енергії за конкретний період часу», – розповів керівник відділу енергетичного менеджменту Департаменту економічного розвитку Рівненської міськради Андрій Гіроль.
На основі таких досліджень будуть створювати енергетичний паспорт громади. Він передбачає збір даних про споживання та генерацію енергетичних ресурсів у громаді, аналіз даних про їх вплив на стан довкілля та побудову моделей для прогнозування сценаріїв переходу до відновлювальних джерел енергії.
Паспорт громади мають розробити з різними рівнями доступу – для зацікавлених мешканців, для чиновників, для експертів та для фахівців з енергоменеджменту.
«Зараз ми плануємо зробити електронну платформу з різним рівнем доступу, зокрема й для мешканців, де люди можуть побачити питоме споживання енергії на метр квадратний. Окремі рівні доступу будуть розроблені для керівників, енергоменеджерів комунальних закладів, для виконавчого комітету та інших органів місцевої влади. Вже систематизовані графіки, необхідні для того, щоб можна було аналізувати, що в нас робиться з енергоспоживанням», – каже Андрій Гіроль.
Щодо навчальної частини планують створення нових освітніх програм на базі Національного університету водного господарства та природокористування у сфері енергоефективності та скорочення викидів CO2, а також створення навчальних лабораторій в університеті.
Студентів планують навчати за кількарівневою системою. Це буде навчання новітніх методів боротьби з викидами CO2, навчання для енергоменеджерів, навчання для монтажників систем відновлювальних джерел енергії та навчання для зацікавлених жителів міста.
Розробку сценаріїв переходу називають найважливішим етапом, адже він передбачає аналіз можливостей регіону у використанні відновлювальних джерел енергії та пошук найбільш ефективних рішень. На основі цього і формуватимуть сценарії переходу для бізнесу та звичайних споживачів.
«Наша основна задача – це розробити цю стратегію. Відповідно, якщо ми будемо бачити концептуально напрямок, в якому нам бажано рухатись, тоді буде простіше писати наступні гранти, простіше залучати інвестиції, бо є бачення розвитку міста», – наголошує розробник проєкту.
Чому важливі інвестиції в енергоефективність
Сектор будівель та заходи з енергоефективності є надважливими для скорочення попиту на енергоносії, зокрема викопний газ, але багато залежить від готовності місцевої влади впроваджувати політики з декарбонізації: готувати проєкти та шукати на них фінансування чи створювати фінансові механізми в тому числі за допомогою місцевих облігацій. На цьому наголошує адвокаційна менеджерка з питань зеленого відновлення України, NGO Razom We Stand Ольга Євстігнєєва.
«В Україні пріоритетно не нарощувати видобуток газу, а скорочувати його споживання у секторі будівель і кожен інвестований долар в енергоефективність відобразиться на скороченні попиту на газ, кінцевих викидах парникових газів та окупиться з часом в комунальних платіжках мешканців», – каже експертка.
Відповідно до політики Зеленої Угоди ЄС, до 2050 року у сфері енергетики європейський континент (в тому числі й Україна) має бути кліматично нейтральним, тобто не на рівні міста, а на рівні країни.
Відбудова України на принципах відновлювальних джерел енергії після війни – це питання нашого економічного виживання як держави, наголошує експертка.
За її словами, Україна має достатньо потенціалу для забезпечення відновлюваними джерелами енергії у 2050 році. Про це ідеться в останньому звіті Європейської економічної комісії ООН.
У звіті оцінений потенціал зниження залежності від викопного палива: на 93% у транспортному секторі, на 97% у промисловому секторі та майже на 100% у секторі будівель та виробництві електроенергії до 2050 року.
«З огляду на високий невикористаний потенціал відновлюваних джерел енергії, біоенергетика, гідроенергетика, сонячна та вітрова генерація можуть стати будівельними блоками майбутньої післявоєнної енергетичної системи України, де загальне постачання енергії на майже 80% складатиметься з відновлювальних джерел до 2050 року», – каже Ольга Євстігнєєва з посиланням на звіт Європейської економічної комісії ООН.
Щоб перейти на відновлювальні джерела енергії, звісно, потрібні інвестиції та готовність громади до їх пошуків та залучення. Інвестиції, за словами експертки, важливо розраховувати та повертати відповідно до ринкових тарифів на енергоносії.
«Важливим є те, що у довгостроковій перспективі витрати домогосподарств на енергію можуть знизитись нижче рівня референтного сценарію завдяки позитивному впливу заходів з підвищення енергоефективності та електрифікації», – каже Ольга Євстігнєєва.
Відповідно до висновків Європейської економічної комісії ООН, задля досягнення вуглецевої нейтральності, інвестиції у виробництво електроенергії необхідно потроїти.
«Зараз ми бачимо, що інвестиції в енергоощадження можуть в різних випадках зменшити комунальні платіжки на третину. А враховуючи той факт, що собівартість електроенергії з відновлюваних джерел енергії в порівнянні з викопним паливом чи атомкою вже нижча і продовжує здешевлюватися від масштабування, – цей ефект буде накопичуватися. Але, звісно, спершу необхідно вкласти багато інвестицій, а це нереально без ринкових умов розрахунку тарифу», – переконує експертка.
Висновки
Рівне зараз на початку шляху. На розробку стратегії енергоефективності, пошуку інвестицій, переходу на відновлювальні джерела енергії та скорочення викидів підуть не роки, а десятиліття. Важливо, аби політика з декарбонізації стала для міста наскрізною. Лише тоді ми зможемо говорити кліматичну нейтральність як мету.
Попри це, сьогодні Рівне має всі шанси, аби стати центром інновацій та важливого експерименту у боротьбі зі зміною клімату. Принаймні для України. Хочеться побажати, аби місто ним стало, а ще показало приклад для інших регіонів.
Бо перехід на відновлювальні джерела та декарбонізація – це перспектива мудрого та правильного відновлення України після війни.
Долучить до розробки стратегії енергоефективності міста на шляху до кліматичної нейтральності можуть як фахівці, так і звичайні споживачі. Для цього варто заповнити реєстраційну форму та обрати формат залученості.
