Рівне: чи допоможе антикорупційний відділ Шакирзяну уникнути долі Третяка

Майже рік минув з моменту, коли рівненського міського голову Олександра Третяка визнали винним у порушенні антикорупційного законодавства, зокрема у прийнятті рішень в умовах конфлікту інтересів. Мова йде про те, що він підписував документи про виплату премій працівниці, яка під час виборів вносила кошти до його передвиборчого фонду. 

Тобто, спочатку вона не працювала в міській раді, а допомагала на виборах. А потім міський голова їй віддячив, коштами платників податків. Формальна підстава визнати винуватим була беззаперечна. При чому, порушення було неодноразовим, тому Олександр Третяк, став, так би мовити, рецидивістом, суд відсторонив його від займаної посади на один рік. Крім того, Олександр Третяк потрапив до реєстру корупціонерів.

Олександр Третяк

А якщо мер визнаний винним у вчинені корупційних правопорушень, то його відсторонюють від посади. Тому автоматично він на свою посаду міського голови у серпні 2024 року не повернеться.

Очевидно, покарання, винесене Олександру Третяку неспіврозмірне його «проступкам». На додаток, багато експертів переконані, що допустив він конфлікт інтересів не через злий умисел, а через банальне незнання, що так робити не можна. І підказати не було кому…

У жовтні минулого року Рівненська міська рада одноголосно прийняла Антикорупційну програму на 2023-2025 роки, розроблену експертами ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» (далі – РЦСП). Одним із завдань цієї програми – є посилення інституційної спроможності у боротьбі з корупцією у міській раді. Серед запропонованих заходів програма пропонує створити уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції.

Закон України «Про запобігання корупції» передбачає, що з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції (далі – антикорупційний уповноважений). Це означає, що такі антикорупційні уповноважені особи повинні бути призначені у міських радах.

Рівненська міська рада, наприклад, має визначену особу, яка виконує функції антикоруповноваженого. Однак, фактично, організація роботи цієї людини, яка має ще й інші завдання, зведена лише до щорічного перезатвердження переліку формальних заходів.

Згідно з нормативними документами, діяльність міської ради в частині запобігання корупції, управління корупційними ризиками, дотримання вимог фінансового контролю покладається на антикорупційного уповноваженого. А якщо в структурі апарату ради понад 200 працівників, то має бути створено відділ. У Рівному відділу такого не було.

Управління корупційними ризиками – це постійний та складний процес, який вимагає відповідного професійного ставлення, наявності відповідних ресурсів та кадрів. Крім того, важливою складовою антикорупційної роботи в місцевих радах є захист викривачів, тобто осіб, які повідомляють про корупційне правопорушення в раді чи їх структурних підрозділах.

В Антикорупційній програмі, пропонувалося створення антикорупційного відділу уже після закінчення воєнного стану. Та, схоже, рівненські керівники вирішили не відкладати цю справу на потім, і розробили та зареєстрували проєкт рішення про внесення змін до структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету.

Вказаним проєктом рішення пропонували утворити відділ з питань запобігання та виявлення корупції. До штату пропонували включити дві посади. Крім того, документом передбачено затвердження положення про відділ, а також порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Експерти ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство», ознайомившись з текстом проєкту, звернули увагу, що за запропонованою редакцією положення, керівник відділу може бути надміру залежний від міського голови. Адже призначається без конкурсу, і звільняється міським головою. Тому активісти запропонували свою редакцію, яка передбачає обов’язкове проведення відкритого та публічного відбору керівника такого відділу. Крім того, експерти наполягли, щоб до складу конкурсної комісії обов’язково входили представники громадськості, що здійснюють діяльність у сфері антикорупційної політики.

Антикорвідділ – підзвітний та підконтрольний міському голові. Це викликало обґрунтовані побоювання депутатів про його надмірну залежність. Тому експерти РЦСП запропонували внести в положення такий запобіжник, як обов’язкова згода депутатів Рівненської міської ради на звільнення керівника відділу з ініціативи роботодавця.

Пропозиції громадськості майже повністю були враховані та включені в новий проєкт рішення, який 20  червня 2024 року прийнято на сесії Рівненської міської ради.

Зауважимо, що в проєкті передбачено, що під час воєнного стану керівник відділу призначається за заявою та документами без конкурсного відбору. А вже по завершенню війни, такий конкурс повинен бути проведений не пізніше як протягом 6 місяців, як цього і вимагає закон.

Незабаром відділ має запрацювати. І роботи в нього чимало. Потрібно наздоганяти виконання заходів антикорпрограми, і готувати перший звіт.  Як зазначено в паспорті програми, «двічі на рік Звіт про стан виконання Антикорупційної програми надається міському голові, депутатам Рівненської міської ради та розміщується на офіційному вебсайті Рівненської міської ради».

Перше півріччя якраз наближається до завершення, а багато пунктів програми навіть і не бралися виконувати. Повертаючись до питання, винесеного в заголовок цього матеріалу. Проблема корупції надзвичайно актуальна в Україні. Якщо в.о. міського голови Віктор Шакирзян задекларував намір боротися з корупційними зловживаннями, то це має бути підкріплене конкретними справами, зокрема і організацією належної роботи та звітування Антикорвідділу. В тому числі й щодо виконання Антикорупційної програми.

Віктор Шакирзян

Марія КОВАЛЬЧУК

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Розширення можливостей місцевих громад для реалізації антикорупційної політики», що реалізовується ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство», за фінансової підтримки фонду National endowment for Democracy»