Як громади Рівненщини працюють в умовах війни: реабілітація військових, перший центр спінальної травми в Україні та Центр безпеки

Громади Рівненщини як й інші громади областей України призвичаювались та створювали безпечні та якісні умови для проживання місцевих та внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану. Білокриницька та Клеванська громади ділилися своїм досвідом у забезпеченні належних умов для своїх жителів, зокрема щодо розвитку ініціатив у сфері житлово-комунального господарства, соціальних послуг та інфраструктури загалом.

Про життя громад під час престуру в межах Харківського пресклубу «Громади Рівненщини в умовах воєнного стану. Виклики та досягнення» дізнавалася журналістка Район.Рівне.

Престур організовували Харківський пресклуб і Рівненське регіональне відділення Асоціації Міст України.

Перший безпековий центр, культурне життя та Дія.Центр Білокриницької громади

Білокриницька територіальна громада утворилась у жовтні 2020 року й у своїх межах має 11 населених пунктів, станом на 2024 рік мешкає понад 11 тисяч жителів.

На зустрічі з журналістами сільська голова Тетяна Гончарук розповіла про досвід роботи громади з початку повномасштабного вторгнення, волонтерський рух та успішний безпековий досвід.

Представники медіа відвідали місцевий ЦНАП, який забезпечує зручність, а також доступність адміністративних послуг для мешканців громади.

ЦНАП та «Центр Дія»

У вересні 2023 року на базі ЦНАПу розпочав діяти «Центр Дія», що надає 141 адмінпослугу не тільки для мешканців громади, а й для ВПО. Як розповіли працівники ЦНАПу, сюди також часто звертаються рівняни для швидкого отримання послуг.

«Ми змогли реалізувати наш спільний задум, почали втілювати з 2023 року у співпраці з донорами в межах програми розвитку ООН в Україні», – наголосила сільська голова Тетяна Гончарук.

На ремонт приміщення ЦНАПу виділили близько 5 мільйонів гривень із коштів громади.

Приміщення ЦНАПу

У ЦНАПі є комфортні умови для роботи та обслуговування клієнтів, працює семеро спеціалістів, є дитяча зона та місця для очікування громадян.

Представники громади представили перший в Західному регіоні України Центр безпеки громадян, який функціює з 21 грудня 2018 року у Білокриницькій громаді. Над створенням такого центру працювали місцева влада і працівники ДСНС.

Безпековий центр

З початку повномасштабного вторгнення Центр безпеки став місцем прихистку, ключовим пунктом на межі між Києвом та Рівним, адже Біла Криниця розташована на трасі Київ-Чоп, якою їхали внутрішньо переміщені особи, а також за кордон. Біля Центру зупинялися авто, просили допомоги, у ньому ночували люди, перебували скільки було потрібно.

На створення безпекового Центру залучили кошти громади, а також обласного бюджету в межах мініпроєктів від Рівненської обласної державної адміністрації.

«Починали ми з навчань 11 хлопців-добровольців, які в межах проєкту пройшли навчання у Польщі. Сьогодні маємо 24 добровольців, серед них чотири жінки. Команда за п’ять років вже спрацьована, всі одягнені, взуті, є усі необхідні матеріали для долання будь-яких надзвичайних ситуацій. Це не тільки пожежогасіння, адже ми розташовані понад трасою Київ-Чоп, і часто маємо різні автопригоди», – розповіла Тетяна Гончарук.

У безпековому центрі є дві пожежні машини, а добровольці-рятувальники виконують функції не лише працівників ДСНС, а й можуть виїхати на будь-які екстрені ситуації або допомогти з ремонтом авто тощо.

На першому поверсі облаштовані усі необхідні умови для проживання рятувальників: спальні кімнати, кухня, вбиральня і душові кімнати.

На другому поверсі Центру відкрили дитячий простір, де малеча вчиться основ пожежної безпеки та знайомиться з професією пожежника-рятувальника.

Цей простір створили для того, щоб підготувати дітей до участі в добровільному пожежному русі, дізнатися більше про професію, заохочувати їх цікавими завданнями та заняттями для залучення у розвиток територіальної громади.

Журналісти відвідали сільський клуб у Білій Криниці – Комунальний заклад «Культурно-дозвіллєвий центр» Білокриницької сільської ради, який є місцем для дозвілля та розвитку талантів юних мешканців громади.

Комунальний заклад «Культурно-дозвіллєвий центр»

У центрі діють творчі колективи, зокрема ансамблі «Криниченька» та «Веселі дзвоники».

Наталія Бурій, директорка будинку культури Білокриницької громади наголосила на тому, що місцевий центр є гордістю громади, адже вони пишаються людьми, як і дітьми, так і дорослими, які активно долучаються до культурного життя громади.

Серед мешканців тергромади багато призерів, переможців та учасників різних конкурсів та змагань, зокрема «Ігри нескорених», «Червона Рута», «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги», «Танцююча країна» та інших.

Культурно-мистецьке життя в громаді доволі активне, тож діє кілька молодіжних просторів та центрів, зокрема молодіжний центр «Білко», простори «ШуМиМо» в Шубкові, а також «ГНОМ» в Городищі. Такі простори організовані для зустрічей молоді, творчості, неформальної освіти.

Аби відновити дах та зробити внутрішній ремонт, для центру надали 10 мільйонів гривень.

Наостанок знайомства з Білокриницькою громадою, журналісти відвідали перший у громаді стінопис під назвою «Лелеки пам'яті», створений місцевою художницею Валентиною Тишкун. Мурал створили в пам’ять 21 нацгвардійця, які загинули від ракетного удару росіянами по Антопільській телевежі 14 березня 2022 року. На стінописі зображені лелеки, які символізують загиблих військових.

Стінопис у Білій Криниці

Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни – місце сили та професіоналізму

Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни має довгу історію, яка почалася ще у 1936 році як госпіталь для польських офіцерів. З того часу він значно розширився і став потужним медзакладом, спеціалізованим на реабілітації воїнів із важкими черепно-мозковими травмами та травмами спинного мозку.

Госпіталь займає доволі велику територію, розташований на площі 12 гектарів. У ньому є 240 ліжок, з яких 100 призначені для високоспеціалізованої реабілітаційної допомоги при спінальних травмах. Основні відділення розміщені в чотирьох великих корпусах, включаючи відділення реанімації, хірургії, неврології, терапії та фізичної реабілітаційної медицини.

Начальником госпіталю є Андрій Бурачик, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, має вищу кваліфікаційну категорію з організації та управління охороною здоров’я.

Андрій Бурачик

Медичний персонал закладу включає лікарів різних спеціальностей (хірургів, неврологів, терапевтів тощо), забезпечує комплексне лікування та медичний догляд. Їхній досвід і кваліфікація дозволяють адаптувати програми реабілітації під конкретні потреби кожного пацієнта, враховуючи його стан, індивідуальні характеристики та медичну історію.

Читайте також: Як Рівненський зоопарк став гуманітарним центром та відкрив іпотерапію для військових під час війни

Психологи та психотерапевти відіграють важливу роль у підтримці пацієнтів під час реабілітації. Вони допомагають пацієнтам впоратися з емоційними та психологічними викликами, пов'язаними з травмою або хворобою, сприяють психологічній адаптації до нових умов. Індивідуальний підхід до кожного клієнта є важливою складовою успішної реабілітації. 

На сьогодні заклад співпрацює з багатьма країнами, програмами та іноземними лікарями.

Всесвітня організація охорони здоров’я, відома своїм глобальним підходом до покращення медичної допомоги, тож вона зіграла значну роль у підтримці Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни. Їхні спеціалісти надавали консультації, тренінги, навіть пряму медичну допомогу, сприяючи підвищенню рівня медичної обслуговуваності та ефективності реабілітаційних програм.

«Понад десять країн навчали наших спеціалістів, і на сьогодні ми продовжуємо співпрацю, адже вони як навчають, так і надають нам матеріальну допомогу у вигляді освітніх матеріалів, у вигляді різних документів. А також у створенні відділень саме для реабілітації, таких як закордоном», – наголосив начальник госпіталю.

Ця підтримка допомагає госпіталю покращувати якість надання медичної допомоги та впроваджувати сучасні підходи для реабілітації пацієнтів зі складними травмами й захворюваннями.

Одним із закордонних лікарів є 76-річний Богдан Бойко, американець, батьки якого народились у Львові. Щороку він приїздить до госпіталю, аби реабілітувати бійців.

Богдан Бойко

«Більшість українських хлопців були травматизовані саме у спинному мозку, тому дуже багато праці займає навчити їх ходити заново. Наша мета як лікарів – це працювати з хлопцями, ставити їх на ноги та повернути до звичного їхнього життя», – поділився Богдан Бойко.

Наразі активно будують новий корпус як важливий проєкт для госпіталю, що матиме значний вплив для реабілітації важкотравмованих пацієнтів. Ось деякі ключові аспекти проєкту:

Основна мета проєкту: побудова п'ятиповерхового корпусу для надання повного спектра медичних послуг, включаючи важкі травми, черепно-мозкові травми, стан після інсульту, травми хребта та інші складні медичні випадки.

Технології та обладнання: планується використання передових технологій, таких як стовбурові клітини та обладнання з віртуальною реальністю, що дозволить покращити результати лікування та реабілітації пацієнтів.

Фінансування: будівництво фінансується державою, а також коштом донорів, що відіграють ключову роль у реалізації проєкту. Це відображає важливість та підтримку проєкту на міжнародному та місцевому рівнях.

Плановані обсяги й терміни: новий корпус збільшить потужність госпіталю на 100 стаціонарних ліжок та 250 амбулаторних місць. Завершення будівництва планується на весну 2025 року, що вказує на швидкий та ефективний хід проєкту.

Загальна вартість: кошторисна вартість проєкту складає 1 млрд 300 млн гривень, що відображає його значний масштаб і серйозність інвестицій для покращення медичних послуг.

Будівництво нового корпусу

Госпіталь виконує важливу роль у наданні комплексної медичної допомоги ветеранам війни зі складними травмами, забезпечуючи їм не лише медичний огляд, а й післяопераційну реабілітацію та довгостроковий догляд.