«Захищала, захищаю і буду захищати рівнян!» – Катерина Самардак

23 Жовтня 2020, 10:17
Катерина Самардак 3663
Катерина Самардак

В інтерв’ю з юристкою, керівницею адвокатського бюро, а тепер ще й кандидаткою до Рівненської обласної ради від «Європейської Солідарності» Катериною Самардак – про її шлях від юрисконсульта до адвоката та про те, чому вибори – це насамперед про відповідальність, а не про амбіції.

– Катерино, чому ти обрала професію юриста?

– Не можу однозначно сказати, чому, але точно знаю, що з майбутньою професією визначилася ще у восьмому класі. Пригадую, що уявляла себе юристом великої компанії, грала в ігри, де мені потрібно було складати й підписувати угоди. Це при тому, що народилася я в сім’ї лікарів. Тож після закінчення школи я вступила на юридичний факультет Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Закінчивши його, працювала, як і мріяла, на великих підприємствах – Автотранспортному підприємстві УБ Рівненської АЕС та будівельній фірмі «Екорембуд ЛТД». З часом зрозуміла, що мені більше до душі працювати з людьми, а не паперами, і вже 2013 році, склавши іспит, отримала посвідчення адвоката. Зрозумівши, що це справді моє, у 2015 році я звільнилася з роботи й почала займатися адвокатською діяльністю. За три роки кількість клієнтів зросла, тому я відкрила власне адвокатське бюро. Зараз вже в моєму бюро працює два адвокати та один помічник, клієнтська база збільшується, спектр питань, над якими працюємо, розширюється. Приємно, що клієнти нам довіряють і при потребі повертаються.

– З якими проблемами найчастіше звертаються люди?

– Ми надаємо правову допомогу у всіх галузях права – сімейне, спадкове, земельне. Часто також здійснюємо представництво людей, які судяться з державою, наприклад, щодо призначення і перерахунку пенсій, розв'язання податкових питань. Єдине, чим я не займаюся – не здійснюю представництво інтересів клієнтів у кримінальних провадженнях. Для мене найвищою цінністю є людське життя, а як адвокат я маю вірити своєму клієнту, мати бажання йому допомогти, тому прийняла таке рішення і не відступаю від нього. Насамперед я повинна бути чесна з собою.

Катерина Самардак
Катерина Самардак

 

– Ти здійснювала юридичний супровід переходу церков на Рівненщині з Російської церкви до Української православної церкви (Православної церкви України). Розкажи про цей свій досвід і чому він є важливим для тебе.

– Перша моя справа, пов’язана з переходом церкви в український патріархат, була ще до того, як Україна отримала Томос. У 2016 році я представляла інтереси громади Київського патріархату в селі Птича Дубенського району. Була тривала і складна судова тяганина, ніхто не мав подібного досвіду, тож ми були першопрохідцями на цьому шляху. Коли Україна отримала Томос, церкви за бажанням парафіян стали масово переходити до Православної Церкви України. За перший місяць у нас відбулося з півсотні переходів. Я фактично жила в Рівненській єпархії ПЦУ. Ми приймали людей, списки з підписами, протоколи, готували статути, реєстрували їх… На той час уже був прийнятий закон, але він, м’яко кажучи, був зовсім не досконалим, написаним поспіхом. Тож коли виникали спірні питання, ніхто не мав чіткого розуміння, як діяти. Для мене як юриста це був виклик, який я гідно витримала. Це мене загартувало і додало впевненості в собі як у професіоналові.

– Залишилося зовсім мало до виборів до місцевих рад, які відбудуться за новою виборчою системою. Як ти її оцінюєш?

– Основна новація нинішніх виборів – це відкриті списки. Тобто виборці отримали право обирати не тільки партію, а й конкретного кандидата. Відповідно до вподобань виборців буде формуватися список кандидатів, які проходять у ту чи іншу раду. Величезним плюсом відкритих списків є те, що тепер кожен кандидат може бути гідно оцінений виборцями, а партії мусять дбати про чистоту своїх рядів. 

Ще одна новація – це гендерне квотування. Тут думки розходяться. З одного боку, квотування дало можливість жінкам з активною громадянською позицією проявити себе. З іншого боку, вже зараз звучать звинувачення, що, мовляв, деякі політсили позаписували в списки технічних кандидаток, які одразу після обрання «поступляться» своїми місцями тим, хто не пройшов. Про такі сценарії говорять, хоча, я думаю, політичні сили, які себе поважають, не будуть вдаватися до таких дій. А взагалі, вважаю, що потрібно на законодавчому рівні встановити, що якщо жінка відмовляється, то на її місце проходить наступна в списку жінка, щоб уже точно забезпечити збереження квоти. Тим більше, що ми говоримо не тільки про жінок, ця вимога закону стосується й чоловіків теж. Адже цей закон – про рівні права представників обох статей.

На представленні кандидатів в депутати Рівнеради від Європейської Солідарності
На представленні кандидатів в депутати Рівнеради від Європейської Солідарності

 

– Які труднощі можуть чекати на виборців під час голосування та на членів виборчкомів під час підбивання підсумків?

– Насправді для виборців немає особливих труднощів. Потрібно визначитися з політичною силою, обрати її, поставивши ту чи іншу позначку. Так само потрібно обрати кандидати, поставивши його порядковий номер. Можна і без нуля, можна і не тільки трафаретом, головне, щоб було розбірливо.

Що ж стосується членів комісій, то це справді буде важкий підрахунок. Адже спочатку будуть рахувати бюлетені за політичні сили, потім – за кожного з кандидатів. Крім того, сама система підрахунку, яка буде визначати виборчу квоту (скільки потрібно голосів, щоб пройшов один депутат), стане зрозумілою після закриття дільниць і визначення явки виборців.

– Ти вперше йдеш на вибори у ролі кандидата. Для чого це тобі?

– Для мене це не реалізація амбіцій, насамперед – це новий виклик і нова відповідальність, яку я готова брати на себе. Я маю досвід і знання, які допоможуть захищати інтереси рівнян. Йду в команді «Європейської солідарності», адже це партія, програмні цілі, цінності та принципи якої я підтримую та поділяю. А ще – це команда, з якою можна зробити потрібні та правильні речі на користь громаді. Це команда людей, які вже будують Європу в Рівному.

Мій виборчий округ до обласної ради – №4️, до якого входить половина міста Рівного (мікрорайони Ювілейний, Північний, Льонокомбінат, Золотіїв, частково вулиці Соборна, Київська, С. Бандери).

Ірина НАГОРНА

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024