У каламутних водах рівненських водойм без тендерів
-
-
>
-
>
-
>
2397
Очистимо річку та озеро – обіцяли на місцевих виборах восени-2020 року практично усі партії. Воно й не дивно, соціологи кажуть – проблема справді турбує рівнян. Чотири роки поспіль «санепідслужба» не рекомендує купатися в Басівкутському озері.
Стан річки ще гірший. В одному з останніх інтерв’ю ексміський голова Рівного Володимир Хомко скептично оцінив можливості очищення річки, натомість по озеру шанси є. Певні зрушення вже відбулися, розроблена спеціальна програма, пішли перші кошти. Але витрачають їх не дуже прозоро, про це в нашому матеріалі.
За план порятунку Усті студентам обіцяли 50 тисяч гривень
До проблем Басівкутського озера та річки Устя десятиліттями нікому не було діла, тому їх стан постійно погіршувався. Лише в останні роки місцеві політики та посадовці згадали про наші водойми. Депутати Рівнеради Микола Бляшин та Олександр Довжаниця розробили спеціальну програму. На той момент голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко оголосив конкурс на план порятунку Усті, включився в роботу й обласний департамент екології та місцевий «водний» університет.
І якщо кошти благодійників можна витрачати вільно, то на бюджетні потрібно проводити публічні закупівлі. Але тендери не всім до вподоби, навіть якщо йдеться про кошти на очищення водойми.
21 червня 2018 року на Prozorro з’явився перший звіт Департаменту екології Рівненської ОДА про укладення договору з Національним університетом водного господарства та природокористування на проведення наукового дослідження з відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Устя.
У 2019 році «Водніку» дали ще 180 тисяч гривень на Наукові дослідження з відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Горинь (договір від 22.08.2019 року). Це кошти з Рівненського обласного природоохоронного фонду. Студенти та науковці НУВГП рік вивчали стан річки. Експерти обстежили річище, заплаву та водозбірну територію Усті. За їх висновками – стан водойми критичний, бо у воді наявна висока концентрація важких металів, фосфатів, азоту, а деякі показники перевищують допустимі норми у десятки, а то і сотні разів.
У березні 2020 року Університет повідомив про виділення коштів для подальших робіт над розв'язання питання Басівкутського водосховища. У 2020 році Національний університет водного господарства та природокористування уклав чотири договори з ТОВ «ВОДБУД-УКРАЇНА» загальною сумою 860 тисяч гривень коштів, бюджетних.
Вказані договори стосуються виготовлення документації щодо відновлення довкілля Басівкутського водосховища, саме:
У березні 2020 року підписано угоду на 430 тисяч гривень з ТОВ «ВОДБУД-Україна на виготовлення документації по реконструкції споруд в басейні річки Устя на проміжку від річки Горинь до селища Квасилів (сума 430 тисяч гривень). Однак, цей договір не виконувався і його розірвали.
У квітні 2020 року уклали три договори (умови) з тією ж фірмою «ВОДБУД-Україна». Перший – на послугу з експериментального проєктування щодо забезпечення екологічної безпеки та відновлення довкілля Басівкутського водосховища на суму 150,5 тисяч гривень. Другий – на послуги зі складення експертних висновків та рекомендацій з питань охорони довкілля та дослідження забруднень Басівкутського водосховища на суму 107,5 тисяч гривень. Та третій – на створення науково-технічної продукції, а саме Робочої документації з відстеження, моніторингу забруднень і відновлення поверхневих вод Басівкутського водосховища на суму 172 тисяч гривень.
Згідно з новою редакцією ЗУ «Про публічні закупівлі» витрачання коштів платників податків по сумі понад 50 тисяч гривень потрібно проводити після тендеру. Але ці зміни запрацювали з 19 квітня, а угоди «воднік» підписав на кілька днів раніше.
Загалом законодавство забороняє розбивати закупівлі на менші частинки з метою уникнення тендерів. Але деякі замовники йдуть на хитрощі, використовуючи різноманітні сірі схеми, по різному називаючи елементи одного цілого. Наприклад замість одного проєкту з відновлення водойм придумують кілька різних. На думку активістів ГІ «За чесний тендер» в такому випадку схоже саме так і поступили.
Всі ці послуги стосувались, фактично, однієї послуги зі складення певних документів щодо дослідження/моніторингу забруднень Басівкутського водосховища та відновлення поверхневих вод і довкілля водосховища. Вказані документи стосуються однієї частини озера, а саме: від ПК0+00 до ПК35+56 в місті Рівному. Однак Замовник розбив цю одну послугу на три різні й вибрав для них три різні коди з єдиного закупівельного словника. Це «дозволило» не проводити відкриті торги на ці послуги, а укласти прямі договори.
Журналісти «Район.Рівне» поцікавилися в замовників (НУВГП), чи не вважають вони порушенням таке розбивання тендеру. У відповіді на офіційний запит спеціалісти Університету зазначили, що при визначенні предмету закупівлі НУВГП керувався Порядком визначення предмета закупівлі, який затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник». Загальна послуга передбачає виконання комплексу робіт та послуг різних за своєю суттю, відповідно предмет договорів субпідряду відрізнявся та відносився до різних класифікаційних категорій відповідно до ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник».
«Субпідпряд» отримала фірма, яку вважають причетною до розтрати бюджетних коштів
Для проходження проєктом всіх етапів погодження, його проєктно-кошторисна частина має розроблятися за участю сертифікованого головного інженера проєкту (ГІПа), що працює в галузі гідротехніки. За словами ректора університету Віктора Мошинського, у НУВГП немає фахівців із відповідним класифікаційним сертифікатом, тому постала потреба у пошуку субпідрядника.
Вказані 430 тисяч гривень у 2020 році за дослідження Басівкутського водосховища «Воднік» передасть фірмі ТОВ «ВОДБУД- Україна», директором якої з 2012 року є Микола Харченко. Два договори, станом на початок грудня 2020 року, вже оплачені.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана фірма фігурує у кримінальному провадженні і може бути причетна до розтрати коштів місцевого бюджету Бориспільської міської ради. За даними матеріалів справи, фірма виготовляла робочий проєкт поліпшення технічного стану та благоустрою Княжицького озера в Борисполі. На підставі цього проєкту далі виконувались роботи по поліпшенню технічного стану та благоустрою озера на загальну суму майже 1,3 мільйона гривень. Вартість цих робіт, на думку слідчих, було завищено, а сам договір укладено з фірмою, до актів виконаних робіт внесено неправдиві відомості шляхом укладання із суб’єктами господарювання договорів субпідряду, що мають ознаки фіктивності. Це звісно ще не означає, що фірма справді вчинила якісь протизаконні дії, але дзвіночок тривожний.
Як рівненський університет вийшов на фірму, яка зазвичай працює у Київській, Чернігівській та Полтавській областях?
У «Водніку» розповідають, що в Україні мала кількість проєктних організацій, які технічно можуть надавати послуги з інженерного проєктування щодо водних об’єктів, для цього потрібні фахівці інженери-гідротехніки, відповідні ліцензії та сертифікати. Також при виборі субпідрядника звертали увагу на «свіжий» досвід виконання робіт саме з водної проблематики, зокрема дивилися чи фірми застосовують чинні нормативні документи, методи, методики, тощо. В університеті переконують, що ТОВ «ВОДБУД-Україна» має професійну команду та необхідний досвід роботи в будівництві та проєктуванні гідротехнічних споруд. Лише за період 2016-2019 років підприємство виконувало вищезазначеної водної проблематики більш ніж на 10 об’єктах України. Відтак, це стало ключовими факторами у підписанні з ТОВ «ВОДБУД-Україна» договорів субпідряду.
Юристка громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак так коментує можливий факт уникнення процедури відкритих торгів: «Неспеціалісту в проєктуванні важко відрізнити оті всі договори. Але, на мою думку, усі вони, стосуються проєктування одного об’єкту, тому мали б здійснюватися однією закупівлею, на яку потрібно проводити відкриті торги. Те, що Замовник знайшов три різні коди в Єдиному закупівельному словнику на послуги, пов’язані з проєктуванням, дозволило йому знайти «лазєйку» та укласти угоди напряму. Але це виглядає як «сіра схема», а не як бажання знайти найвигіднішу пропозицію.
Катерина ЛОЗИЦЬКА
***
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Молодь Рівненщини та Волині проти корупції на тендерах», що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство», за підтримки Посольства Франції в Україні. Посольство Франції в Україні не завжди поділяє думку автора та не несе відповідальності за факти, викладені в матеріалі.
