Тістечко «Лебединка», кавові картини та янгол-хранитель міста: як Рівне надихає на витвори мистецтва
-
-
>
-
>
-
>
1440
Олексій Огонь — рівненський художник та дизайнер, власник авторської сувенірної, кондитерської та кав’ярні «Творча Оселя».
З 2008 року займався дизайном інтер’єрів, а зараз, маючи власний бізнес, повноцінно займається художньою діяльністю. У своїх картинах, у першу чергу, зображує Рівне, аби популяризувати його історію та культуру серед містян.
Якими є концепції нового бренду міста, чим особливі картини Огня та що його надихає на творчість, Олексій розповів журналісту Район.Рівне в ексклюзивному інтерв’ю у «Творчій Оселі».
У своїй творчості він часто звертається до місцевих мотивів, зображуючи міські пейзажі та сцени, що передають дух міста.
«Мені було важливо, щоб це було зсередини, з рівнян», – наголошує митець.
Такий принцип він перейняв і на власну подальшу творчість. Зі слів Огня, у Рівному важко знайти митців, які писатимуть картини переважно про своє місто. Покійний Костянтин Литвин був одним з найвідоміших у цій течії, але відомих послідовників по собі не залишив. Це надихнуло Олексія творити мистецтво про своє рідне місто. Він часто надихається ще й іншими земляками, як ось аквареліст Степан Карпюк, маслописець Лисиця, художник-аніматор Юрій Журавель, гобеленниця Тетяна Лукашевич, вчитель Жилка, Ігор Павлюк та інші.
Олексій малює вже понад 8 років. Його особистий художній стиль зародився паралельно з роботою над брендом міста. Він каже, що, як правило, прокидається о 4-5 годині ранку, доки всі інші у родині сплять та спокійно творить мистецтво.
Ідеальна геометрична фігура — будиночок. Це проста ідея Олексія, але і водночас — це візуальна ідентичність міста. Ця форма є універсальною та вкрай зручною для роботи над дизайном і втіленням логотипа в інші стилі: починаючи від державних установ та завершуючи приватними кав’ярнями.
У Творчій Оселі, до чого б не торкнутися, що б не зробити, воно все в «будиночку». Огонь мріє, аби ця візуальна родзинка з часом асоціювалася не лише з його закладом, але й з його рідним містом.
Художній стиль набутий самонавчанням
«Я багато що вмію, багато що зробив, не жалкую ні про одну свою роботу, вона навчила мене бути тим, яким я є сьогодні», – каже художник.
Олексій є затребуваним митцем. Його часто шукають, користуються його талантом і не лише для Рівного, а й для інших міст, замовляють дизайни для великих та малих підприємств і нових державних проєктів. Особистим успіхом для нього є те, що він робить руками, коли цей продукт подобається людям та продається.
Огонь малює з дитинства, приблизно з шести років. Утім, його особистий художній стиль та досвід були набуті не в художній школі, а самонавчанням. Свого часу він був дизайнером меблів та інтер’єру. Під час роботи над цими проєктами, він використовував лише ручну роботу, тобто малював та писав від руки, а не за допомогою 3D-технологій.
«Я, як художник, стараюсь не малювати однакові речі. Якщо мені сказати зробіть мені отакого 84 штуки, я скажу «ні». Тому оці надписи, вони різні. І кожен має собі найти те, що подобається. Я дивуюсь, як в Німеччині, в автомобільному заводі людина 4 роки вставляє один і той самий болтик в одну машину. Кожен день з 8 до 5. Бачите, мені це дивно. А вони не розуміють, як я можу цю фігню малювати. Тому краще знайти себе, чим раніше. Тому пробувати треба багато де, де тебе йокає, що це твоє, туди йти», – розповідає дизайнер.
З 2016 року Олексій викладає свої роботи на Facebook. Його особистим розчаруванням стало те, що за усі ці роки він не зустрів прогресивної молоді, яка б підхопила його ідеї. Доки в нього є можливість робити це все самому, він робить все це сам, сподіваючись зацікавити молодих художників також творити Рівне.
На його думку, в Україні велика нестача креативу. Наприклад, більшість закладів, які відкриваються у наші дні, це переважно білі стіни, куди люди приходять лише поїсти. Для Огня це неправильно, адже їсти потрібно в естетичному місці, з душевною глибиною, аби там хотілося сидіти, а не втікати. Бізнес потрібно поєднувати з якістю, а не виключно з грошима – чим більше індивідуальності, тим краще.
Олексій є активним прихильником розвитку міського мистецтва у Рівному. У «Творчій Оселі» він організував спеціальну стіну, на якій місцеві художники можуть виставляти свої роботи. Утім, є одна важлива умова: картини мають відображати Рівне — чи то у вигляді міських пейзажів, чи через образи й форми, що викликають асоціації з містом.
Це місце стало унікальною платформою для митців, що прагнуть ділитися власним баченням рідного міста, наповнювати його вулиці мистецькими образами та наближати рівнян до сучасного урбаністичного стилю.
Митець малює з ефектом риб'ячого ока, хоч і експериментує з іншими стилями та як стверджує, досі знаходиться у пошуці себе. Втім, опуклість та відсутність рівних ліній і гострих кутів, гладкість, м’якість, плавність та заоваленість — це те, що є Олексію цікавим та притаманним для його творчості.
Пише картини кавою та про каву
Як і належить митцю, що поважає себе, Олексій не припиняє пошуків нових стилів і невтомно експериментує. До одного з таких експериментів його надихнула кавова кантата Баха, яку зіграли в Рівненській обласній філармонії (також відома серед містян як «Органний зал»). Перед відвідуванням опери, художник вирішив написати декілька картин кавою. Під час прем’єри вони висіли у залі, як доповнення до атмосфери. Це було повне занурення у світ кави.
Перша кавова картина була створена Олексієм ще 2 роки тому (2022 рік, – ред.). Це був невеличкий сувенір у вигляді тематичного календаря: всередині кавова філіжанка, а ззовні місто Рівне. Деякий час потому художник вирішив зробити серію робіт із міськими архітектурними спорудами.
Одного дня дизайнер Огонь, перебуваючи у власній кав'ярні, зазнав миттєвого творчого натхнення, проте не мав під рукою фарб. Він звернувся до баристи з проханням подати йому ристрето. Спостерігаючи за процесом, бариста Наталка здивовано відреагувала, коли помітила, що дизайнер використовує каву замість фарби.
Огонь пояснив свій задум і попросив ще одну порцію. Бариста, з огляду на ситуацію, підмішала каву дешевшого сорту. Коли дизайнер зауважив зміну в густоті та насиченості кольору на папері, Наталка зізналася, що їй було шкода використовувати для цього стандартний сорт кави.
Рівнятко – янгол, що охороняє місто
«В кожному місті, в кожній людині є янгол охоронець. І у нас в місті він теж так само є. Я його бачу отаким, як я його намалював. Няшний такий. Опухлий, спокійний. Видумана мною особистість, але, власне, він дійсно нас оберігає», — ділиться деталями нового проєкту Олексій.
Приблизно 6 років тому ця ідея-натхнення з’явилася митцю, коли він був біля будинку. На даху, над вхідними дверима, художник побачив образ алюзії на янгола. Так зародилася ідея створення Рівнятка. З того часу, Огонь почав малювати цю фігуру в різних іпостасях: і кухар, і офіціант, і шиномонтажник, і кондуктор, і турист з валізою на вокзалі, і простий містянин із парасолькою, який сидить на лавці у парку тощо.
Особливо популярним є образ Рівнятка, який дзюрить. Його дуже поціновують діти. Відсилання на знамениті пам’ятники та скульптури також зацікавлює й інших людей. Олексій має мету та мрію, аби в Рівному біля туристичних місць та різних приватних підприємств були тематичні фігури Рівнятка, як, наприклад, є у польському Вроцлаві з гномиками, запозичивши цей успішний європейський досвід популяризації міського бренду. Такий концепт міг би створити цікавий формат путівника містом та певну мінігру для містян та гостей Рівного.
На момент інтерв’ю в Олексія було вже понад 20 картин з Рівнятком. Дослухавшись до порад друзів, він у співпраці з співавторкою Тетяною Кушнірук, вирішив створити дитячу книжку для дорослих на основі мініісторій. Згідно з озвученими планами має бути близько 20 текстів.
Бізнес-план та відкриття «Творчої Оселі»
Огні мали досвід роботи в кондитерській «ЩастяЄ» у Рівному: Олексій займався дизайном, а дружина Лілія виконувала обов’язки директорки. Власники закладу дали їм свободу дій, що стало своєрідною репетицією. Згодом Лілії довелося залишити свою посаду.
Після цього Олексій почав серйозно розмірковувати про створення власної справи, зокрема у сфері сувенірної продукції, до якої вирішив додати й кондитерські вироби власного виробництва. За п’ять місяців вони з Лілією підготували новий заклад «Творча Оселя», який поєднав три напрями: сувенірну, кондитерську та кав’ярню. Заклад відкрили в грудні 2021 року.
Олексій не працював над бізнес-планом сам. Він скористався безплатним курсом, організованим Рівненською облдержадміністрацією, спрямованим на навчання основ проєктування бізнес-планів. Це допомогло переконати скептично налаштовану Лілію погодитися на цей задум. Через три роки після створення плану підприємець з гордістю може сказати: все, що було передбачено в плані, здійснилося. Дружина зазначає, що успіху вдалося досягти лише старанною працею, чіткою організацією, слідуванням плану та поставленим цілям.
«Ми взяли нульове приміщення. Тут були тільки цегляні стіни. Старий склад. Я сам проводив тут електрику. Я знав яка сюди потрібна плитка, яка поличка. Я все це планував сам», — із захопленням розповідає Олексій.
За пів року до відкриття, Олексій та Лілія ходили містом, підшукуючи приміщення для майбутнього закладу й обрали його випадково, погодившись на гарячу пропозицію у центрі міста. Ця 60-річна будівля раніше належала «Укртелекому» і була заповнена вузькоспеціалізованим обладнанням та шкідливою технічною кислотою.
Бізнес в умовах війни
Лілія розповідає, що в перший день війни вона та Олексій залишилися в закладі самі, адже через невизначеність і загрозу швидкого просування військ до Рівного вирішили залишити персонал вдома. Вони розуміли, що заклад має працювати, тож почали працювати самостійно.
«На четвертий день люди випадково заходили, відкривали двері, казали, а ви ще може каву робите? Вони так втомилися вдома... Але ви розумієте, за першу добу-три люди просто не спали, були в інтернеті та цікавились всім», — розповідає співвласниця «Творчої Оселі» Лілія Огонь.
Згодом Лілія опанувала роботу бариста, а також зайнялася випіканням десертів, які приносила на кухню для приготування. Олексій теж взяв на себе додаткові обов'язки, зокрема прибирання. Він періодично чергується з прибиральницею, щоб мати змогу детально перевірити кожен куток закладу, стежити за дрібними поломками та забезпечувати порядок.
Заклад став для них справжньою домівкою. Як каже Лілія, відчуття затишку і відповідальності за простір є невід'ємною частиною їхньої роботи. Олексій навіть жартома заборонив їй облаштовувати місце для сну на другому поверсі, побоюючись, що вона дійсно залишатиметься ночувати.
Лілія дає пораду іншим бізнесам щодо життя в умовах відключення світла. Для приготування дріп-кави можна використовувати маленький газовий пальник. Чаї та лимонади теж легкодоступні, а запаси десертів і охолоджених напоїв можуть довго підтримуватися завдяки якісній морозильній камері. На випадок короткочасних відключень на дві-три години, гість завжди може розраховувати на сервіс.
Тістечко зі смаком пива та десерти у стилі локацій міста
Олексій, як художник, підходить до кондитерської справи творчо, намагаючись створити особливий стиль, який відрізняє заклад від інших. Вони не пропонують популярні десерти на зразок макарунів чи круасанів, а зосереджуються на створенні атмосферних і неповторних виробів, які навіюють спогади дитинства та асоціюються в першу чергу з рідним Рівне.
У кондитерській особливу увагу приділяють малій кількості цукру в десертах. Цей підхід дозволяє підкреслити натуральні аромати, такі як фісташка або ваніль, створюючи гармонійний смак. Наприклад, яблучний штрудель готують зовсім без додавання цукру, адже яблука самі по собі достатньо солодкі.
Процес створення десертів у закладі починається з ідеї та назви. Разом з кондитеркою Катериною Олексій створює нові десерти, починаючи з форми, яка символізує задум, а вже потім визначаючи начинку. Наприклад, десерт «Лебединка» натхненний образом озера з пір'ям, що має вкрай легкий та повітряний смак. Для Олексія важливо, щоб їхні вироби були унікальними та не повторювалися, тому вони уникають стандартних рецептів. Одним з таких планується майбутнє тістечко «Кант», що матиме смак пива.
Лілія розповідає, що їхній заклад пропонує авторські чаї, створені з особливою увагою до деталей. Наприклад, липовий чай, який зараз подають, має особливе значення: липа, з якої збирають квіти, була посаджена її батьком у чистій екологічній зоні. Щоб зберегти всі її природні властивості, цвіт збирають лише в момент, коли він повністю розкрився, і сушать під сонцем.
Цей чай для Лілії є символом її зв’язку з батьком і традицією. Серед інших популярних напоїв — грушево-яблучний чай із додаванням кориці, м'яти та чорниці, що надає йому вишуканого смаку.
Також щотижня, у неділю, Олексій готує фірмову страву під назвою «Стефаники» — екологічна випічка з додаванням зерен коноплі. За традицією, власники пригощають гостей особисто.
Лілія та Олексій захоплюються аргентинським танго, і це хобі стало основою для створення творчого майданчика поруч із їхньою кав’ярнею. На цьому майданчику, відкритому в кінці літа 2023 року за підтримки міської влади, відбуваються не лише танго-вечори, але й виступи гітаристів, «співанки», концерти молоді та інші мистецькі події.
«Постійне прагнення порядку»
Лілія займається фінансовими аспектами закладу, ретельно перевіряючи кожну цифру: від зарплати для персоналу до обліку витрат. За її словами, принципи, які вона засвоїла від батька, що працював у торгівлі, допомагають підтримувати фінансову дисципліну.
Вона вважає важливим завжди враховувати непередбачені витрати, оскільки це дозволяє бачити реальні фінансові потреби закладу. Лілія навіть слідує традиції, щоб гроші у касі лежали в належному порядку, обличчям до обличчя, що, на її думку, сприяє порядку та стабільності.
Визначення оптимальних цін на продукцію — складний процес, особливо в умовах зростання цін на сировину. Для контролю собівартості та цін використовується програма «Poster», яка автоматично оновлює ціни відповідно до змін у витратах. Закупівлі проводяться централізовано через надійних постачальників, як ось «Metro».
На думку Лілії, розширення є природним кроком у розвитку бізнесу, але вони поки не хочуть відкривати нових філій. Співвласниця пояснює це тим, що особливість «Творчої Оселі» полягає в особистому контролі подружжя — мікроменеджменті. Заклад є відомим серед відвідувачів саме своєю унікальною домашньою атмосферою й Огні бояться її втратити.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
