Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

З дитиною на роботу: як жінки поєднують різні соціальні ролі

14:13 10.03.2021
4088

З розвитком суспільства змінюється й уявлення про роль жінки. Але є й майже незмінні речі. Коли жінка намагається поєднувати материнство і активну діяльність, отримує неоднозначну реакцію громадськості.

Хвилю обурення та осуду у соцмережах викликав виступ депутатки Рівненської міської ради Оксани Майбороди з півторарічною дочкою Поліною на руках під час круглого столу про зелені насадження в місті.

Коментатори закидали, чому дитина не в садку чи не з нянею. Мовляв, навіщо знущатися з дитини, що це за мама така, що в час пандемії ходить на публічні заходити з малечею.

«Думаю, що така реакція у соцмережах викликана моєю політичною діяльністю, адже коли я була просто активною мамою, нікого особливо не хвилювало, чи з дітьми, чи без займаюся громадською діяльністю. Якщо це не зумисно почали, тоді інші жінки хотіли показати, що вони молодці, а я ні, і почали розказувати мені, як би я мала поводитись зі своїми дітьми. Тобто вони зайшли за межу приватного. Вони – чужі люди, які просто не мають ніякого права вказувати іншим, як бути в їхніх сім’ях. Інша частина коментарів політична», – каже депутатка.


Громадська діячка та керівниця організації «Вісь» Світлана Дубина зауважує: жінки, які у час пандемії й дитину не залишають, і виконують громадський обов’язок, мають величезний ресурс, сміливість та силу бути активними, хоча це дуже не просто.

«Основане гендерне очікування соціуму від жінки такого віку, як наша героїня, – вона має реалізуватися як мама. Мало того, зараз дуже сильно підтягується дітонародження. Бо війна, треба, щоб народжували, бо погана демографічна ситуація. Соціум виставляє парадну рамочку: «жінки, народжуйте». Далі соціум про це забуває і, якщо жінка поєднує материнство з якоюсь громадською чи політичною функцією, тут вже з’являється патріархатна рамка й включаються гендерний стереотип та дискримінація. Бо стереотип, як правило, це – перша сходинка, за нею – упередження і дискримінація», – розповідає Світлана Дубина.

Вона радить жінкам не залишати такі ситуації без уваги й реагувати на них відповідним чином.

Читайте також: «Не свято весни»: як у Луцьку пройшов Марш жінок проти насильства

«Було б добре, якби у наших громадських просторах була можливість для мам, які працюють, не турбуватися про те, де в цей час їхні діти. Я раджу на такі ситуації, яка трапилася з Оксаною Майбородою, реагувати – чітко казати про те, що це є мова ворожнечі. А якщо є і образи, то подавати заяву про образу чеснті та гідності, а взагалі – не витрачати свою нервову систему. Я би реагувала і створювала прецедент. А ще раджу пишатися собою та тими, хто може поєднати одну непросту репродуктивну працю із громадською діяльністю», – радить Світлана Дубина.

Працюю з дитиною

На підтримку Оксани та всіх мам, які працюють, у соцмережах запустили флешмоб #Дитинунароботу та #працююздитиною. Багато мам почали публікувати фото та свої історії про те, як і чому вони працюють із дітьми, як їм вдається це поєднувати.

«Більшість працівників та працівниць громадської організації «Ла Страда-Україна» так само працюють разом зі своїми дітьми при необхідності, й це сприймають цілком органічно. Віцепрезидентки ГО «Ла Страда-Україна» Марина Легенька розповідає, що, на жаль, у соціумі зіштовхувалась із висловами «куди ти її тягнеш», «хіба то робота з дитиною». Для ефективного поєднання материнства/батьківства з виконанням трудових обов'язків важливим є викорінення стереотипів, які існують у нашому суспільстві, зокрема в роботодавців. А також створення можливостей для роботи спільно з дитиною у випадку, коли виникла така потреба, як, наприклад, дитячі куточки, надання можливості працювати дистанційно», – йдеться на сторінці громадської організації.


Членкиня правління Миколаївського осередку партії «Демократичний Альянс» Катерина Стоколяс-Литвиненко, була з донькою на багатьох публічних заходах.

«Згадую часи, коли Саша була зі мною всюди – на Майдані, на комісіях, засіданнях виконкому, зустрічах із мером у міськраді та на заходах в ОДА. Ніхто ніколи й слова не сказав – ні чиновники, ні представники громадянського суспільства. Ніхто жодного разу у мене не запитав, чого я «тягаю» з собою дитину. У нас в офісі ДемАльянсу завжди був куточок для діток, і взагалі всі заходи й зустрічі без дітей і не проходили. У нас на роботі теж були моменти, коли колеги приходили з дітьми. І це нормально. Дивує та обурює одночасно те, що тими хейтерами є жінки, які б мали навпаки підтримувати одна одну. І от читає то все, наприклад, молода мама, яка дуже хоче піти на громадські слухання і виступити, але не наважиться, бо боятиметься осуду і цькування. Тому хочу підтримати всіх жінок, які поєднують материнство, роботу, громадську чи політичну діяльність, самореалізовуються. Ламаємо ті дурні стереотипи», – пише у соцмережах Катерина Стоколяс-Литвиненко.

Читайте також: Б’є – значить сяде: під час карантину домашнє насильство на Волині зросло втричі




Хочеться зробити зручне середовище для своїх дітей

Оксана Майборода, мама двох дітей – півторарічної Поліни й Данила, якому 4,5 роки. Увесь час, починаючи з першої вагітності, жінка була громадською активісткою. Разом із дітьми вона провела не одну зустріч та захід.

«У 2015 році ми заснували громадську організацію «Сад історії» в Рівному. У 2016 році ми подали проєкт на громадський бюджет, у той момент я була вагітна. Коли його прийняли, я вже народила Данила і повернулася до громадської діяльності разом із сином. Згодом я народила доньку Поліну та не припиняла своєї активної громадської роботи. Ми працювали над облагородженням парку на Грабнику, я організовувала заходи, як-от, міський пікнік, на якому були і мої діти. Провела багато зустрічей разом із ними», – розповідає громадська активістка.

Жінка зазначає, що люди, які долучалися до заходів, обговорень, які вона організовує, дуже часто бачили її разом із дітьми, нікому це не заважало.


«Мені вдається поєднувати і виховання дітей, і громадську роботу, і політичну діяльність. Я намагаюся використовувати час продуктивно: якщо ми йдемо гуляти, то паралельно можемо вирішувати і поточні справи, домашні чи які пов'язані з моєю діяльністю. Так ми садили дерева в Саду історії всією компанією. При висадках дерев, які ми організовували, теж були мої діти», – каже Оксана

Проте і раніше виникали неприємні ситуації в оточенні, яке не дуже привітно ставиться до дітей.

Коли сину було 6 місяців, активістка взяла участь у публічному обговоренні, яке вело трансляцію, й організаторам заважали звуки, які видавала дитина, хоча це не був плач. Вони публічно, при всіх, попросили жінку вийти.

«У самому запрошенні не було вказано, що потрібно прийти без дітей, а тема заходу мене цікавила. Це був мій перший досвід, коли я зіштовхнулась з такою дискримінацією, мені дуже було неприємно. Організатори могли б підійти і приватно сказати, що ми перепрошуємо, незручно, бо йде запис, а ми не попередили. Таке ставлення було б дуже цивілізованим, нормальним для мами, яка зацікавилася заходом і прийшла з дитиною», – ділиться Оксана.

Читайте також: Стамбульська конвенція: що це за документ і чому він важливий

Проте вона додає, що її роботу цінує багато людей: друзі, близькі, однодумці. І неодноразово вона отримувала подяку за свою позицію та роботу. Саме це дуже мотивує жінку не зупинятися.

«Ми хочемо жити в цьому місті, я хочу зробити його безпечним, комфортним, зручним для своїх дітей, для інших, для майбутніх поколінь, щоб тут людям було комфортно жити, і щоб було здорове безпечне середовище. Саме тому я, у принципі, і в політику пішла. Поєднувати це дуже складно. Чому я це роблю? Якби я просто приглядала там за дітьми, була б у такому «класичному декреті», то не було б моєї громадської активності, фактично не було б частини посаджених дерев, не було б відновлення парку на Грабнику», – каже Оксана.

Тримати баланс та поєднувати політичну, громадську діяльність та материнство дуже непросто, проте, як показує приклад Оксани Майбороди, можливо.

Ще однією мамою, яка вдало поєднує виховання малечі та роботу, є рівнянка Леся Бендюк. Жінка працює на посаді проєктної менеджерки у компанії SoftServe.


«Так склалося, що я досить рано вийшла з декретної відпустки і почала працювати. Отож, часто доводилося дитині бути зі мною на роботі. Окрім цього, ми з нею ведемо досить активне соціальне життя. Вона вже звикла, що я постійно маю купу справ, тому, коли немає можливості з кимось побути в цей час, беру її з собою на культурно-мистецькі або політичні заходи. Негативних коментарів стосовно присутності зі мною дитини я ще жодного разу не чула. Можливо, усі просто звикли вже до моєї компаньйонки», – каже пані Леся.

Жінка розповідає, що впродовж останнього року поєднувати роботу і виховання дитини стало легше, оскільки тепер багато працює з дому, у зв'язку з карантинними обмеженнями.

«Я працюю в ІТ-сфері, тому маю можливість віддаленої роботи і гнучкий графік. Інколи бувають пізні робочі наради, тому можу не встигати вчасно забирати доньку з садочка, у таких випадках на допомогу приходять мої батьки. Найважче це, мабуть, ситуації, коли діти хворіють. Тоді всі справи доводиться терміново переносити/скасовувати», – ділиться Леся.

Менеджерка додає, що її робочі години зазвичай не закінчуються о 18:00, а в садку до цього часу треба вже забрати дитину додому, тому доводиться підлаштовувати свій робочий графік відповідно.

«Зараз на роботі я спершу спеціалістка, де цінуються фаховість. Ну і дитині я змалку намагаюся показувати, що жінка може все! Насамперед займатися тим, що їй до душі. Я «за» конструктивну критику політичної і депутатської діяльності та голосувань, але без оцих коментарів оцінки материнства (з чого, власне, та дискусія почалася)», – ділиться жінка.

Що там у світі?

ООН оголосила тему Міжнародного жіночого дня 8 березня 2021 року – «Жіноче лідерство: наближаючись до рівноправного майбутнього у світі в часи пандемії».

Ця тема покликана привернути увагу до величезних зусиль, які жінки та дівчата в усьому світі докладають для побудови рівноправного майбутнього та відновлення після пандемії COVID-19.

У країнах Європи вже багато років жінки говорять про те, що мами з дітьми мають мати такі ж права та можливості, як і інші члени суспільства. Тому без проблем відвідують засідання парламентів, рад різних країн. У деяких політичних установах свого часу відкрили кімнати для мам із дітьми та ігрові кімнати.

У 2010 році депутатка Європарламенту Лічія Ронзуллі прийшла на засідання з маленькою донечкою Вікторією в слінгу, якій було шість тижнів. Згодом вона продовжувала відвідувати засідання Європарламенту з дитиною, привертаючи таким чином увагу громадськості та колег депутатів до проблеми поєднання жінкою роботи та догляду за дитиною.


У парламенті Нової Зеландії ще на початку 1990-х років членкиня парламенту Ліз Теннант пролобіювала створення дитячої кімнати, яку назвали «Гральний будинок» PlayHouse. А у 2018 році Прем'єр-міністерка Нової Зеландії Джасінда Ардерна народила доньку, з якою побувала на сесії Генеральної Асамблеї ООН, коли дівчинці було 3 місяці. Згодом Джасінда разом із нею неодноразово з'являлася на різних заходах.


В Австралії сенаторка Лариса Уотерс прийшла на роботу до парламенту із 14-тижневою донькою Алією і просто під час промови погодувала малечу грудьми.


Відкритою для всіх охочих є дитяча кімната в парламенті Шотландії. Громадські ясла в парламенті вважають важливою частиною становлення відкритого та доступного парламенту. Однією зі задач створення ясел є догляд за дітьми, батьки яких відвідують шотландський парламент.

У Рівному є приклади, про які варто говорити, зокрема, компанія «Zagrava», яка є дружньою до батьків із дітьми. Працівники компанії можуть мати гнучкий графік, для того, щоб завести чи забрати дитину з садочка. Тати й мами можуть скоригувати свій графік за потреби, попередньо попередивши про це. Також є можливість після школи привести дитину в офіс, де малеча може поїсти, є обладнане місце, щоб зробити уроки.


«У нас є велика ігрова кімната, де можуть відпочити діти, погратися, помалювати. Є переговорні, де діти шкільного віку можуть зробити уроки. Відпочинок, харчування, уроки, гнучкий графік – така можливість є у наших працівників від початку створення компанії. Це зроблено для того, щоб усі мали можливість працювати, поєднувати свої побутові моменти. У компанії є бонус, ми частково фінансуємо навчання дітей наших працівників у школі «Інвентор», – розповідає HR компанії Наталія Полюхович.

Проблем у працівників немає і під час хвороби дітей. Вони можуть взяти лікарняний чи працювати віддалено, якщо мають таку можливість. Проте пандемія внесла свої корективний у звичний ритм роботи батьків. На час карантину у компанії обмежили відвідування офісу дітьми у цілях безпеки. Також близько місяця тому у Торгово-розважальному центрі «Злата Плаза» відкрили кімнату матері та дитини, у створенні якої врахували усі побажання мам.

Наталія ГОЛОДЮК

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським пресклубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Коментарі
Загрузка...
11 квітня
Вчора
09.04.2021
08.04.2021
07.04.2021
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю